У Німеччині судять 84-річного чоловіка, який ховав вдома нацистську зброю і танк

У німецькому місті Кіль почався суд над 84-річним чоловіком, якого звинувачують у зберіганні схованки зі зброєю нацистської епохи, в тому числі танка, в підвалі своєї вілли.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.

 

Військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Прокуратура також звинуватила чоловіка, особа якого не називається відповідно до суворих законів Німеччини про захист даних, в тому, що він володіє мінометом, кулеметом і автоматами.

Крім того, в колекції були напівавтоматичні та повністю автоматичні пістолети, а також понад 1000 патронів.

Обшук вілли перетворився на дводенну операцію. 20 солдатам знадобилося близько дев'яти годин, щоб витягти з підвалу танк "Пантера", який важив майже 40 тонн. Обвинувачений стверджував, що купив танк в Англії на металобрухт.

Ключове питання, що стоїть перед окружним судом Кіля, полягає в тому, чи була зброя, що зберігалася на віллі, в робочому стані.

Звинувачення вважає, що це було так, і якщо суд погодиться, це означатиме, що зберігання порушує Закон про контроль за військовою зброєю і інші злочини, пов'язані зі зброєю.

Таке порушення закону карається позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

Однак експерти, призначені судом, вважають, що тільки зенітна установка все ще може бути в бойовому стані, а інші предмети більше неможливо використовувати.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.