Спецпроект

Президент Польщі відвідає Катинь

3 квітня, до 71 річниці розстрілу польських офіцерів під Смоленськом, президент Польщі планує відвідати Катинь.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на радника Броніслава Коморовського.

Коморовський планує приїхати у Катинь разом із родичами загиблих.

Як відомо, 10 квітня минулого року в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лєх Качинський, який летів на церемонію зі вшанування пам'яті польських офіцерів.

Розшифровку розмов диспетчерів Смоленська перед авіакатастрофою президентського літака читайте у розділі "Джерела"

Стенограму розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту читайте у розділі "Дайджест"

Про авіакатастрофу у Польщі вже почали знімати кінострічку під назвою "Просто з неба".

Режисер фільму Пьотр Матвєйчик каже, що стрічка буде аполітична і має бути готова у березні цього року.

Тим часом у Польщі оголосили, що цього року в Биківні під Києвом почнуть будувати меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.