Спецпроект

Польща не вимагатиме у Росії "компенсацію" за Катинь - посол

Польща не збирається вимагати від Росії матеріальну компенсацію за Катинь, заявив польський посол у Москві Войцех Зайончковський.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Є держави, які намагаються виставити Росії фінансовий рахунок. Ми цього ніколи не робили, і робити не збираємося", - сказав посол в інтерв'ю, опублікованому в понеділок в газеті "Московский комсомолец".

Посол нагадав, що позови з катинської справи проти Росії до Страсбурзького суду подали окремі громадяни, а Польща надає їм юридичну підтримку.

"На державному рівні це питання не піднімалося. І, як уже не раз було сказано, підніматися не буде", - підкреслив дипломат.

B цілому Зайончковський позитивно оцінив співпрацю Москви і Варшави з даного питання.

"Ми дуже високо оцінюємо те, що вже зроблено в цій сфері - особливо в минулому році. Тепер про майбутнє. Залишилося розсекретити 49 томів кримінальної справи щодо Катині. У нас немає жодних підстав не вірити запевненням російської сторони: цей процес буде доведений до кінця, але на це потрібен час", - зазначив посол.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.