Спецпроект

Ірландська мова відходить в історію?

Більшість соціологічних прогнозів пророкують перемогу правоцентристської Fine Gael (Фіне Гейл) на найближчих виборах до парламенту Ірландії.

У своїй виборчій програмі  Fine Gael пропонує, між іншим, відмовитися від обов’язкового вивчення ірландської у школах. Прихильники ірландських традицій вважають, що це означатиме смерть ірландської мови.

На думку науковців, вже тепер тільки 400 тисяч з 6 млн. громадян Ірландії вільно володіють ірландською. Насамперед йдеться про людей старшого віку, інформує "Ґазета виборча".

Молодь переважно послугується англійською мовою, так само, як і більшість мігрантів. У Ірландії не залишилося вже жодної великої  газети ірландською мовою, хоча кілька газет постійно друкує ірландською окремі публікації.

 -Уряди від часів отримання незалежності у 1921 році раз-по-раз безуспішно намагалися відродити мову - цитує мовознавця Адріанна Келлі GlobalPost.com. На думку науковця, студенти не хочуть учити ірландську, бо не вважають її знання потрібним.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.