Спецпроект

У Івано-Франківську хочуть знести Музей бойової слави радянських військ

В Івано-Франківську можуть знести будівлю "єдиного на Західній Україні та унікального Музею бойової слави радянських військ "Герої Дніпра".

Про це повідомляє прес-служба Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією відомства, будівельна компанія "Маодот-І" направила до суду позов до Міноборони України, однією з вимог якого є "вчинити дії зі знесення споруд колишнього" Музею бойової слави "Міноборони України".       

"Військове містечко №13, на території якого і знаходиться будівля музею, було передане міським органам самоврядування у 2007 році. Однак у договір не були включені споруди та земля, яка перебуває під музеєм. Як вони опинилися в договорі оренди землі між "Маодот-І" та міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо", - цитує прес-служба старшого помічника івано-франківського військового прокурора, майора юстиції Руслана Кормила.

У повідомленні наголошується, що "можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів Другої світової війни, які проживають на Прикарпатті".       

Керівник прес-служби Західного регіонального медіа-центру Міноборони підполковник Тарас Грень уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що Господарський суд Івано-Франківської області переніс судове засідання з приводу музею на 10 січня 2011 року.       

Згідно з інформацією прес-служби, експозиція музею займає площу 640 кв. м і включає більше 4 тис. експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин, зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження та побуту бійців і командирів.       

Особливе місце в експозиції займає діорама "Подвиг на Дніпрі". За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і звільнення Києва в листопаді 1943 року.       

За даними прес-служби, в 2010 році музей відвідало більше 5 тис. чоловік.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.