Спецпроект

У Запоріжжі скидаються на новий пам'ятник Сталіну - міцніший і під охороною

У Запоріжжі ветерани Великої Вітчизняної війни розпочали збір коштів на виготовлення і встановлення на території Запорізького обкому КПУ нового пам'ятника Йосипу Сталіну.

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на прес-конференції голова міської організації ветеранів Віктор Короленко пояснив, що встановлення нового пам'ятника Сталіну - принципове питання для ветеранів.

Він також зазначив, що руйнування "пам'ятника Сталіну є оскверненням почуттів запорізьких ветеранів".

Одним із перших, хто заявив про готовність здати гроші на новий пам`ятник, став запорізький ветеран війни Олексій Попов. "Я зі своєю сім`єю порадився, і вношу перший внесок у новий пам`ятник - 3000 грн." - заявив він.

За словами першого секретаря Запорізького обкому КПУ Олексія Бабуріна, загалом на створення і встановлення нового пам`ятника Сталіну в Запоріжжі потрібно "порядка 300-400 тис. грн: щоб монумент був міцніше за попередній і охоронявся краще", тобто в 4-5 разів більше, ніж обійшовся комуністам перший пам`ятник.

Нагадаємо, що в новорічну ніч стався вибух на території Запорізького обкому КПУ, внаслідок чого був повністю зруйнований пам`ятник Сталіну. Вибухом також вибило шибки в будівлі обкому і трохи пошкодило саму будову.

Пам`ятник Сталіну в Запоріжжі був встановлений 5 травня 2010 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.