Спецпроект

У Запоріжжі скидаються на новий пам'ятник Сталіну - міцніший і під охороною

У Запоріжжі ветерани Великої Вітчизняної війни розпочали збір коштів на виготовлення і встановлення на території Запорізького обкому КПУ нового пам'ятника Йосипу Сталіну.

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на прес-конференції голова міської організації ветеранів Віктор Короленко пояснив, що встановлення нового пам'ятника Сталіну - принципове питання для ветеранів.

Він також зазначив, що руйнування "пам'ятника Сталіну є оскверненням почуттів запорізьких ветеранів".

Одним із перших, хто заявив про готовність здати гроші на новий пам`ятник, став запорізький ветеран війни Олексій Попов. "Я зі своєю сім`єю порадився, і вношу перший внесок у новий пам`ятник - 3000 грн." - заявив він.

За словами першого секретаря Запорізького обкому КПУ Олексія Бабуріна, загалом на створення і встановлення нового пам`ятника Сталіну в Запоріжжі потрібно "порядка 300-400 тис. грн: щоб монумент був міцніше за попередній і охоронявся краще", тобто в 4-5 разів більше, ніж обійшовся комуністам перший пам`ятник.

Нагадаємо, що в новорічну ніч стався вибух на території Запорізького обкому КПУ, внаслідок чого був повністю зруйнований пам`ятник Сталіну. Вибухом також вибило шибки в будівлі обкому і трохи пошкодило саму будову.

Пам`ятник Сталіну в Запоріжжі був встановлений 5 травня 2010 року.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.