Спецпроект

У Запоріжжі скидаються на новий пам'ятник Сталіну - міцніший і під охороною

У Запоріжжі ветерани Великої Вітчизняної війни розпочали збір коштів на виготовлення і встановлення на території Запорізького обкому КПУ нового пам'ятника Йосипу Сталіну.

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на прес-конференції голова міської організації ветеранів Віктор Короленко пояснив, що встановлення нового пам'ятника Сталіну - принципове питання для ветеранів.

Він також зазначив, що руйнування "пам'ятника Сталіну є оскверненням почуттів запорізьких ветеранів".

Одним із перших, хто заявив про готовність здати гроші на новий пам`ятник, став запорізький ветеран війни Олексій Попов. "Я зі своєю сім`єю порадився, і вношу перший внесок у новий пам`ятник - 3000 грн." - заявив він.

За словами першого секретаря Запорізького обкому КПУ Олексія Бабуріна, загалом на створення і встановлення нового пам`ятника Сталіну в Запоріжжі потрібно "порядка 300-400 тис. грн: щоб монумент був міцніше за попередній і охоронявся краще", тобто в 4-5 разів більше, ніж обійшовся комуністам перший пам`ятник.

Нагадаємо, що в новорічну ніч стався вибух на території Запорізького обкому КПУ, внаслідок чого був повністю зруйнований пам`ятник Сталіну. Вибухом також вибило шибки в будівлі обкому і трохи пошкодило саму будову.

Пам`ятник Сталіну в Запоріжжі був встановлений 5 травня 2010 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.