Спецпроект

Естонці святкують перемогу у війні з більшовиками і німцями

День пам'яті воїнів, загиблих у Визвольній війні (Eesti Vabadussõda) 1918-1920 років, відзначають сьогодні в Естонії.

На всіх державних і муніципальних установах будуть вивішені державні прапори, повідомляє УНІАН.

Біля Монумента перемоги в Талліні відбудеться поминальна церемонія, в якій візьмуть участь міністр оборони країни Яак Аавіксоо і архієпископ Естонської євангельсько-лютеранської церкви Андрес Пидер.

У період з листопада 1918 року до січня 1920-го збройні сили Естонської Республіки за участю російських білогвардійців і фінських добровольців протистояли Червоній Армії, а в червні-липні 1919 року - орієнтованому на Німеччину Прибалтійському ополченню в Латвії.

Війна фактично завершилася перемир`ям 3 січня 1920 р. на фронті з Червоною Армією та підписанням 2 лютого Тартуського мирного договору, за яким Радянська Росія визнала незалежність Естонії.

У  Визвольній війні з боку Естонії загинули  близько 4 тисяч чоловік, близько 14 тисяч одержали поранення.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.