Спецпроект

Верховний Суд Росії визнав законним засекречування справи про Катинь

Міжнародне товариство "Меморіал" подало касаційну скаргу на рішення Московського міського суду від 2 листопада 2010 р. і вона була залишена без розгляду.

Нагадаємо, що восени минулого року суд відмовив "Меморіал" у задоволенні таких вимог:
          - Про визнання незаконним і необгрунтованим рішення Головної військової прокуратури РФ (ГВП) про засекречування постанови від 21 вересня 2004 р. про припинення кримінальної "катинської" справи;
          - Про визнання необгрунтованим рішення Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці від 22 грудня 2004 р. про збереження секретності зазначеної постанови ГВП;
          - Про визнання незаконною відмову Міжвідомчої комісії від 27 серпня 2009 р. скасувати рішення про засекречування Постанови ГВП про припинення кримінальної "катинської" справи.

Представник Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці на сьогоднішнє засідання Верховного суду не з'явився.

На самому початку засідання Верховний суд вивів із залу кореспондентів засобів масової інформації, а потім відхилив клопотання "Меморіалу" про розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні.

У ході засідання представники "Меморіалу" оприлюднили ряд серйозних порушень законодавства, допущених Мосміськсудом, насамперед те, що суд відмовив правозахисникам у витребуванні оспорюваних рішень і виніс свою постанову по цих документах, не бачачи їх.

Визнавши представлені "Меморіалом", який вже багато років домагається розслідування катинського злочину, доводи несуттєвими, Верховний суд своїм визначенням залишив касаційну скаргу без задоволення. Таким чином, рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. набуло законної сили.

Правозахисники мають намір оскаржити рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. і сьогоднішню касаційну ухвалу Верховного суду в порядку нагляду у Президії Верховного суду Російської Федерації, а також у Європейському суді з прав людини.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.