Спецпроект

ПОЛЯКИ ПОБУДУЮТЬ "КАТИНСЬКИЙ" МЕМОРІАЛ У БИКІВНІ

Цього року Польща почне будувати в Биківні під Києвом меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

"Побудова меморіального цвинтаря під Києвом - наше найважливіше завдання на 2011-2012 роки", - заявив у розмові з агенцією ПАП секретар Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Анджей Кунерт.

Некрополь у Биківні стане четвертим у серії так званих "катинських кладовищ" - інші три розташовані в Катинському лісі (саме туди летів у свій останній рейс Лєх Качинський), у Мєдном біля Твєрі і в Україні - у Харкові.

Про головного ката НКВС Васілія Блохіна, який розстрілював польських офіцерів у Мєдном, читайте в розділі "Дайджест"

"У квітні в Биківні розпочнемо археологічні дослідження, щоб знайти місце поховань поляків, - повідомив Кунерт. - Археологи працюватимуть до червня, а вже в серпні чи вересні, після оголошення результатів конкурсу на проект меморіалу, почнуться будівельні роботи".

За словами чиновника, відкриття меморіального комплексу під Києвом заплановане на травень 2012 року.

В Биківнянському лісі поховані 3,5 тисячі польських солдатів, розстріляних НКВС на підставі рішення радянської влади від 5 березня 1940 року. Загалом у Катині, Харкові і Калініні (нині Твєрь) було поховано біля 22 тисяч поляків.

Про польських офіцерів, розстріляних під Харковом, читайте у розслідуванні Олександра Зінченка

Розмови щодо будівництва польського меморіалу у Биківні набули конкретного змісту після переговорів президента Польщі Броніслава Коморовського з Миколою Азаровим у вересні 2010 року, повідомив Кунерт. За його словами, Азаров тоді заявив, що "весь український народ поділяє біль поляків".

Нагадаємо, що український меморіальний комплекс "Биківнянські могили" підпорядковується Українському інституту національної пам'яті, ліквідованому Януковичем як державний орган при президенті і заново створеному при Міносвіти як наукова установа.

Загалом у Биківнянському лісі поховано біля 120 тисяч розстріляних НКВС людей різних національностей.

У 2007 році на місці поховань було знайдено військовий медальйон сержанта Йозефа Наґліка і гребінець із видряпаними на ньому польськими іменами, що остаточно підтвердило, що під Києвом лежать і "катинські" поляки.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».