Спецпроект

Галичани хочуть демонтувати всі пам’ятники Сталіну і Леніну

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам’ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам'ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

Протягом трьох днів активісти "України Соборної" зібрали кілька тисяч підписів під відкритим листом до Віктора Януковича, у якому вимагають "припинити антиукраїнську політику, політику героїзації радянської епохи та її вождів".

Один із ініціаторів акції, депутат Львівської міськради, юрист Володимир Гірняк наголошує, що ті тоталітарні діячі нищили предків саме тих людей, які живуть у східних областях України.

"Коли буде багато підписів під листом, то ми його відправимо Президентові, щоб він побачив, як не лише галичани, але й східняки ставляться до тоталітарних вождів", - розповів депутат Радіо Свобода.

Галичани закликають мешканців усіх українських регіонів вимагати демонтажу пам'ятників і знаків, змінити назви вулиць тих, хто вбивав їхніх батьків, дідів, прадідів, хто був причетними до страшних злочинів.

Відкритий лист скерують у мерії усіх українських міст.

Натомість львівський історик Микола Посівнич сумнівається, що акція зі збору підписів під відкритим листом до влади буде результативною.

На його думку, потрібно апелювати до громад, пояснювати їм, що той чи інший тоталітарний вождь зробив у їхньому селі та містечку. Лише тоді люди вимагатимуть від місцевої влади ухвалювати рішення, щоб відмовлятися від тоталітарної спадщини.

"Маємо синдром жертв посттоталітарного суспільства. Їхні нащадки вважають, що радянські вожді визволили їх і врятували від голоду. Збір підписів нічого не дасть, бо нині саме місцеві ради вирішують назву вулиці чи долю пам'ятника. Тільки громада має зрозуміти, що неприпустимо мати у селі чи місті бюст того, хто вбивав їхніх рідних, земляків", - вважає Посівнич.

В Україні, переважно в центрі і на сході, досі височіють понад 2 тисячі пам'ятників Леніну та десятки монументів іншим вождям радянської доби.

Офіційної статистики щодо їхньої кількості немає.


Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.