Спецпроект

ІСПАНІЯ ТЕЖ ЗВИНУВАТИЛА ДЕМ'ЯНЮКА

Іспанскій суддя Ісмаель Морено пред'явив офіційне звинувачення у злочинах проти людяності 90-річному уродженцю України Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг.

Як повідомила агенція Асошиейтед Пресс, іспанський суд припускає, що Джон Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем у концентраційному нацистському таборі Флоссенбюрг під час Другої світової війни.

Морено також видав міжнародний ордер на арешт Дем'янюка, який передано німецькій владі. В кінці 2009 року уродженець України постав перед судом у Мюнхені, де його звинувачують у причетності до загибелі 27900 ув'язнених концтабору Собібор.

Син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

У 1981 громадянин США Дем'янюк був позбавлений американського громадянства, коли владі стало відомо, що він приховав відомості про своє нацистське минуле. Його передали Ізраїлю, де українця звинуватили в причетності до знищення євреїв у концтаборі Треблінка і засудили до смертної кари.

У 1993 році вирок було скасовано, оскільки з'ясувалося, що охоронця з Треблінки на прізвисько "Іван Грозний" сплутали з Дем'янюком помилково.

Чоловік повернувся до США, проте в 2009 році був знову виданий для здійснення правосуддя, на цей раз Німеччині.

Промову Івана Дем'янюка в мюнхенському суді "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Дем'янюк стверджує, що ніколи не служив охоронцем в концтаборі, а сам був в'язнем табору для військовополонених. Ніхто з нечисленних свідків, які залишилися в живих до початку суду, не зміг упізнати в звинуваченому охоронця. Головним аргументом на користь провини Дем'янюка стало посвідчення охоронця концтабору, яке, на думку адвокатів, є підробленим.

Стан здоров'я обвинуваченого в силу похилого віку не дозволяє йому активно брати участь у судових засіданнях, які постійно переносяться.

Немає жодного підтвердження діям Дем'янюка, зазначає АП. Він був переданий Німеччині за припущенням, що будь-хто, хто служив у таборі на кшталт Собібору (єдиним призначення якого було знищувати людей) може бути причетний до вбивства.

Однак концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.