Спецпроект

ІСПАНІЯ ТЕЖ ЗВИНУВАТИЛА ДЕМ'ЯНЮКА

Іспанскій суддя Ісмаель Морено пред'явив офіційне звинувачення у злочинах проти людяності 90-річному уродженцю України Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг.

Як повідомила агенція Асошиейтед Пресс, іспанський суд припускає, що Джон Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем у концентраційному нацистському таборі Флоссенбюрг під час Другої світової війни.

Морено також видав міжнародний ордер на арешт Дем'янюка, який передано німецькій владі. В кінці 2009 року уродженець України постав перед судом у Мюнхені, де його звинувачують у причетності до загибелі 27900 ув'язнених концтабору Собібор.

Син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

У 1981 громадянин США Дем'янюк був позбавлений американського громадянства, коли владі стало відомо, що він приховав відомості про своє нацистське минуле. Його передали Ізраїлю, де українця звинуватили в причетності до знищення євреїв у концтаборі Треблінка і засудили до смертної кари.

У 1993 році вирок було скасовано, оскільки з'ясувалося, що охоронця з Треблінки на прізвисько "Іван Грозний" сплутали з Дем'янюком помилково.

Чоловік повернувся до США, проте в 2009 році був знову виданий для здійснення правосуддя, на цей раз Німеччині.

Промову Івана Дем'янюка в мюнхенському суді "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Дем'янюк стверджує, що ніколи не служив охоронцем в концтаборі, а сам був в'язнем табору для військовополонених. Ніхто з нечисленних свідків, які залишилися в живих до початку суду, не зміг упізнати в звинуваченому охоронця. Головним аргументом на користь провини Дем'янюка стало посвідчення охоронця концтабору, яке, на думку адвокатів, є підробленим.

Стан здоров'я обвинуваченого в силу похилого віку не дозволяє йому активно брати участь у судових засіданнях, які постійно переносяться.

Немає жодного підтвердження діям Дем'янюка, зазначає АП. Він був переданий Німеччині за припущенням, що будь-хто, хто служив у таборі на кшталт Собібору (єдиним призначення якого було знищувати людей) може бути причетний до вбивства.

Однак концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.