Спецпроект

Регіонал побудував пам'ятник греко-католикам

Пам'ятник братам Андрію та Климентію Шептицьким споруджують у Львівській області за кошти народного депутата від Партії регіонів Петра Писарчука.

Про це агенції "Інтерфакс-Україна" повідомили у прес-службі депутата.

Пам'ятник буде стояти біля новозбудованого храму в селі Прилбичі - на малій батьківщині братів Шептицьких. За словами скульптора Василя Гоголя, пам'ятник складе 4 м у висоту, вагою більше 40 тонн.

"Пам'ятник буде у вигляді піраміди, перед якою будуть сидіти брати Шептицькі в рясах. Це повинно символізувати вічність ідей, які вони втілювали своїми діями і помислами", - сказав він. В якості матеріалу обрано камінь вапняку.

На сьогоднішній день пам'ятник уже готовий, тривають роботи з благоустрою території. Очікується, що відкриють пам'ятник у поточному році на Великдень, 24 квітня. Вартість пам'ятника - близько 500 тис грн.

П. Писарчук фінансував створення документальних фільмів про митрополита А. Шептицького та патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

Митрополит Андрій (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.