Спецпроект

Азаров заново створив Інститут національної пам'яті

Уряд на виконання Указу Президента України Віктора Януковича від 9 грудня 2010 року №1086 утворив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні Кабінету Міністрів України.

Відповідна постанова прийнята сьогодні на засіданні Уряду, повідомляє офіційний урядовий портал.

Документом визначено основні завдання Українського інституту національної пам'яті. Так, інститут займатиметься науковим та аналітичним забезпеченням формування державної політики з питань національної пам'яті, розробленням у межах своїх повноважень науково обґрунтованих рекомендацій Кабінету Міністрів України у сфері реалізації гуманітарної політики.

Одним з основних завдань Українського інституту національної пам'яті також є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Портал повідомляє, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Нагадаємо, що створення нового УІНП було однією з передумов для продовження роботи Музею УНР та ряду інших музеїв країни.

Тим  часом Верховна Рада не підтримала постанову про інститут національної пам'яті.

За опозиційну постанову проголосувало 113 депутатів. Не голосувала Партія регіонів, литвинівці і комуністи.

БЮТ дав 70 голосів, НУНС – 39.

Депутати опозиціонери пропонували, що "Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Верховною Радою".

Депутати також хотіли входити до колегії інституту.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.