Спецпроект

Держкультспадщини: "замок Барона" на Ярвалу ніхто не збирається зносити

Чиновник Державної служби з питань культурної спадщини, який дозволив знести будинок на Подолі для Хорошковського, запевняє, що нікому не дозволить знести будинок на Ярославовому валу.

Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський прокоментував побоювання, висловлені учасниками акції на підтримку так званого "Будинку барона".

Як запевняє Вечерський, "будинок Барона" (а насправді колишній прибутковий будинок М.Підгорського) на Ярославовому валу, 1 з 21 червня 1986 року перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва місцевого значення, тому знесення йому не загрожує в жодному разі.

"Знаменитий київський будинок по вул. Ярославів вал, 1 - це унікальна пам'ятка, що перебуває під охороною держави! В ньому збереглися автентичні інтер'єри, його цінність не викликає жодних сумнівів. Єдино можлива позиція з цього приводу - охорона та реставрація цього будинку, тобто про його знесення чи перебудову взагалі не може бути й мови", - зазначив Віктор Вечерський.

(Що характерно, учора заступник голови КМДА Леонід Новохатько заявляв про можливу "реконструкцію" цієї споруди - "Історична Правда")

"Будинок барона" розташований в історичному центрі Києва, неподалік від Національного заповідника "Софія Київська", на території "міста Ярослава", тобто, перебуває в буферній зоні пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На цій території відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу державних органів охорони пам'яток. Тут повністю зберігається планувальна структура та забудова, що історично склалася, повідомляє Державна служба з питань історичної культурної спадщини.

Відповідно до рішення Київського міськвиконкому № 49 від 21 червня 1986 р. будинок № 1 по вул. Ярославів Вал перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва  місцевого значення (охоронний № 152).

"Доля цього будинку дещо сумна, адже він вже два роки стоїть відселений та очікує на реставрацію. Так, сьогодні він належить приватному інвестору та виставлений на продаж. Але це нічого не означає, оскільки навіть приватному власнику подібного об'єкту заборонена будь-яка його перебудова, добудова, надбудова тощо - можлива лише наукова реставрація", - наголосив Віктор Вечерський.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.