Спецпроект

Португалець каже, що Колумб - не італієць, а син польського короля і литовського князя

Португальський історик Мануель Роса заявляє, нібито першовідкривач Америки Христофор Колумб був онуком польського короля і великого князя Литви Йогайли (Ягайла, Владислава II Ягелло).

Досі була поширена думка, що Колумб був вихідцем з італійського міста Генуї. Однак у 2009 році іспанський історик Альфонсо Енсенат де Війалонга повідомив, що встановив шотландські корені мандрівника, пише литовська газета Lietuvos rytas.

Зараз з'явилася теорія про те, що мандрівник, який помер в 1506 році після чотирьох експедицій у Новий світ, насправді був королівської крові, але не шотландських, поідомляє Інтерфакс.

На думку Мануеля Роси, Колумб був сином короля Польщі й Угорщини Владислава III Варненчика. У свою чергу, Владислав III - це син короля Польщі і великого князя Литви Йогайли (Ягайла).

Владислав Ягайло командував польським військом у битві при Грюнвальді.

Раніше більшість істориків стверджували, що Владислав IIІ загинув у 1444 році в битві з турками біля Варни (Болгарія). Однак у жовтні вийшла книга "Колумб. Нерозказана історія" (Colon. La Historia Nunca Contada), у якій Роса стверджує, що Владислав III вижив у згаданій битві і втік на архіпелаг Мадейра, який належав Португалії.

Там він нібито був відомий як Генрик Німець, одружився на знатній португалці, в них народився син, який згодом і став відкривачем Америки.      

Португальський історик переконаний, що Колумб насправді народився у 1451 році.

"Європейські суди знали, хто він був, і зберігали його таємницю зі своїх причин. Все наше розуміння Христофора Колумба протягом 500 років було засновано на дезінформації, - цитує литовська газета Росу. - Ми не могли розкрити таємницю, оскільки слідували за спеціально придуманою брехнею, метою якої було збереження інкогніто. Ми шукаємо не ту людину".

Учений вважає, що саме "високе" походження Колумба допомогло б пояснити факт його одруження на родовитій португалці. Історик стверджує, що довів: підписаний нібито в 1498 році заповіт, в якому записано, що Христофор Колумб народився в Генуї, був сфальсифікований італійцями через 80 років після смерті відкривача Америки.

Академік засновує цю теорію на факті того, що герб Колумба схожий на герб Владислава III. До того ж Христофор навіть зовні схожий на поляків - у нього була світла шкіра, блакитні очі і русяве волосся.

Зараз Мануель готується порівняти ДНК польського короля і сина Колумба, похованого в Кафедральному соборі Севільї.

"Я вже попросив дозвіл у Краківського кафедрального собору дослідити останки Владислава II Польського (Ягайла), які можуть бути останками дідуся Колумба. Це доведе правильність теорії", - каже Роса.

Литовські історики твердження португальського колеги про польське походження Колумба коментувати не захотіли, оскільки ще не знайомі з його книгою.      

"Фактично ніхто не сумнівається, що Владислав III загинув у битві при Варні. Однак є різні легенди про те, що Владислав III тоді врятувався. Наскільки мені відомо, є не одна версія і про те, де Владислав III міг жити. У згаданій книзі могла використовуватися легенда в якості основи ", - зауважує історик Томас Баранаускас.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.