Спецпроект

АНОНС АКЦІЇ: НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!

Завтра у Печерські Лаврі відбудеться акція солідарності з науковцями музейних установ Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Акція "Не дамо викинути музеї з Лаври!" розпочнеться в четвер, 23 грудня о 13:00 у Лаврі, за адресою вулиця івана Мазепи, 21.

В анонсі, розісланому активістами, йдеться:

"Уряд Януковича-Азарова викидає з Лаври українські музеї. Якщо ми це не зупинимо, втратимо назавжди:

- Музей історичних коштовностей України зі знаменитою Скіфською
Пектораллю

Подивитися на пектораль можна в розділі "Артефакти"

- Музей декоративного мистецтва з унікальними колекціями
Катерини Білокур, Марії Примаченко, зібраннями української писанки та
вишивки

- Музей книги й друкарства з історією нашої книги, стародруками
Петра Могили, Йосипа Тризни, Лазаря Барановича

- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України,
заснований Лесем Курбасом, з експонатами подарованими Марією
Заньковецькою, Амвросієм Бучмою, родиною Старицьких

- Музей мініатюр з вражаючими експонатами

Всі ці музеї можуть опинитися на вулиці вже в найближчі дні.

Музейним працівникам наказали пакувати валізи. Знаних науковців виганяють з роботи чи переводять на посади двірників. Унікальні фонди будуть розтягувати відомі "музейні злодії" від влади, в кращому разі гноїтимуть у запасниках.

Влада руйнує Київську Лавру як культурну пам ятку світового значення, внесену в каталог світової спадщини ЮНЕСКО.

Проблема не тільки в тому, що музеї виселяють в нікуди, тобто знищують, як раніше знищили Музей історії Києва.

Про те, як із Лаври виганяють музеї, читайте у розділі "Інтерв'ю"

Влада має нахабство виганяти осередки української культури з української святині. Що це, якщо не злочин проти власної країни?

Століттями в Київській Лаврі поруч з келіями та храмами діяли братства і школи, друкарні й бібліотеки. Музеї Лаври продовжують цю традицію, зберігаючи в національній святині український дух і живу історію християнства на нашій землі.

Ці музеї не можуть заважати людям, що сповідують вчення Христа. Вони заважають лише дикунам, що ненавидять Україну, її культуру та історію. Це дикунство і ненависть не прикриєш ні рясою, ні міністерським портфелем.

Цих дикунів можемо зупинити лише ми українські громадяни, від імені яких чиняться злочинні дії.

Перший крок - акція солідарності 23 грудня о 13.00

Ми разом відвідаємо музеї, які влада хоче викинути з Лаври, засвідчимо їм свою підтримку, поставимо підписи на підтримку Лаврських музеїв і оголосимо про наступні кроки.

Прийди, приведи друзів, подивися на наші реліквії, скажи своє слово на захист музеїв!

Акція не є мітингом чи пікетом і проходить без партійної символіки. Ніхто не може заборонити людям зібратися разом і піти на екскурсію в улюблені музеї.

Якщо ти будеш байдужим, цих музеїв завтра не буде ні для тебе, ні для твоїх дітей.

ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВЯТИНІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ!

Рух добровольців "Простір свободи"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.