Спецпроект

АНОНС АКЦІЇ: НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!

Завтра у Печерські Лаврі відбудеться акція солідарності з науковцями музейних установ Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Акція "Не дамо викинути музеї з Лаври!" розпочнеться в четвер, 23 грудня о 13:00 у Лаврі, за адресою вулиця івана Мазепи, 21.

В анонсі, розісланому активістами, йдеться:

"Уряд Януковича-Азарова викидає з Лаври українські музеї. Якщо ми це не зупинимо, втратимо назавжди:

- Музей історичних коштовностей України зі знаменитою Скіфською
Пектораллю

Подивитися на пектораль можна в розділі "Артефакти"

- Музей декоративного мистецтва з унікальними колекціями
Катерини Білокур, Марії Примаченко, зібраннями української писанки та
вишивки

- Музей книги й друкарства з історією нашої книги, стародруками
Петра Могили, Йосипа Тризни, Лазаря Барановича

- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України,
заснований Лесем Курбасом, з експонатами подарованими Марією
Заньковецькою, Амвросієм Бучмою, родиною Старицьких

- Музей мініатюр з вражаючими експонатами

Всі ці музеї можуть опинитися на вулиці вже в найближчі дні.

Музейним працівникам наказали пакувати валізи. Знаних науковців виганяють з роботи чи переводять на посади двірників. Унікальні фонди будуть розтягувати відомі "музейні злодії" від влади, в кращому разі гноїтимуть у запасниках.

Влада руйнує Київську Лавру як культурну пам ятку світового значення, внесену в каталог світової спадщини ЮНЕСКО.

Проблема не тільки в тому, що музеї виселяють в нікуди, тобто знищують, як раніше знищили Музей історії Києва.

Про те, як із Лаври виганяють музеї, читайте у розділі "Інтерв'ю"

Влада має нахабство виганяти осередки української культури з української святині. Що це, якщо не злочин проти власної країни?

Століттями в Київській Лаврі поруч з келіями та храмами діяли братства і школи, друкарні й бібліотеки. Музеї Лаври продовжують цю традицію, зберігаючи в національній святині український дух і живу історію християнства на нашій землі.

Ці музеї не можуть заважати людям, що сповідують вчення Христа. Вони заважають лише дикунам, що ненавидять Україну, її культуру та історію. Це дикунство і ненависть не прикриєш ні рясою, ні міністерським портфелем.

Цих дикунів можемо зупинити лише ми українські громадяни, від імені яких чиняться злочинні дії.

Перший крок - акція солідарності 23 грудня о 13.00

Ми разом відвідаємо музеї, які влада хоче викинути з Лаври, засвідчимо їм свою підтримку, поставимо підписи на підтримку Лаврських музеїв і оголосимо про наступні кроки.

Прийди, приведи друзів, подивися на наші реліквії, скажи своє слово на захист музеїв!

Акція не є мітингом чи пікетом і проходить без партійної символіки. Ніхто не може заборонити людям зібратися разом і піти на екскурсію в улюблені музеї.

Якщо ти будеш байдужим, цих музеїв завтра не буде ні для тебе, ні для твоїх дітей.

ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВЯТИНІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ!

Рух добровольців "Простір свободи"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.