Спецпроект

У Балоги вже майже готові возити туристів у Чорнобильську зону

Міністерство надзвичайних ситуацій України закінчує підготовку до регулярного прийому туристів у Чорнобильській зоні відчуження.

Як передає кореспондент УНІАН, про це директор державного підприємства "Чорнобильінтерінформ" Оксана Нор повідомила на прес-конференції.

За її словами, на сьогодні вже проведено усі необхідні дослідження, зроблені радіологічні заміри на території зони відчуження. З огляду на результати цих досліджень, МНС розробило низку маршрутів для регулярного прийому туристів у зоні відчуження.

За словами Оксани Нор, наступний етап підготовки до прийому туристів полягатиме у підписанні договорів з туристичними компаніями, які готові будуть возити туристів на територію ЧАЕС. Вона зазначила, що критеріями відбору таких компаній буде їхній авторитет, а також можливість надати якісні туристичні послуги за низькими цінами.

Відповідаючи на питання журналістів, якою може бути ціна турмаршруту у зону відчуження, директор "Чорнобильінтерінформу" сказала, що остаточну ціну ще не визначено, однак вона несуттєво відрізнятиметься у різних фірм.

Нор також повідомила, що розроблені туристичні маршрути включатимуть відвідування міста Чорнобиль, де зараз проживає частина працівників ЧАЕС, покинутого міста Прип’ять, а також самої ЧАЕС.

Вона зазначила, що перед відвідуванням зони відчуження кожен турист отримає необхідний інструктаж, йому розкажуть про правила поведінки і безпеки у зоні. Вона додала, що за бажанням туристам може бути наданий додатковий захисний одяг.

У свою чергу, директор Департаменту охорони здоров’я та медикобіологічного захисту МНС Петро Волянський повідомив, що усі розроблені маршрути у зону відчуження розроблялися і погоджувалися з Міністерством охорони здоров’я. За його словами, на сьогодні фахівці відзначають, що без ризику для здоров’я у сертифікованих місцях зони відчуження кожна людина може перебувати до п’яти діб.

Водночас начальник Державного департаменту – Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Дмитро Бобро сказав, що кожна людина перед відвідуванням зони має розуміти, що це її вибір і тому повинна суворо дотримуватись усіх правил безпеки.

Він повторив, що з цими правилами ознайомлять кожного туриста перед початком відвідування зони, а той, у свою чергу, своїм підписом має засвідчити, що ознайомився і буде дотримуватись цих правил.

Бобро додав, що туристичні маршрути розроблені таким чином, що вони не проходять потенційно небезпечними місцями в зоні.

Відповідаючи на питання журналістів, директор "Чорнобильінтерінформу" зазначила, що перед початком регулярного відвідування туристами зони відчуження планується провести рекламну кампанію. Разом з тим вона зауважила, що зона відчуження - це незвичайний туристичний об’єкт, вона не є місцем для якихось розваг.

Тому, за словами Нор, реклама таких туристичних турів зводитиметьсь до інформаційної кампанії про саму аварію на ЧАЕС, про зону відчуження. Вона нагадала, що у 2011 року виповнюється 25 років з моменту аварії на ЧАЕС, і з цієї нагоди також буде проведена широка інформаційна кампанія.

Нагадаємо, що 12 грудня міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога заявив, що держава планує заробляти на організації екскурсій до Чорнобиля.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.