Спецпроект

Держава планує возити туристів в Чорнобильську зону. ООН підтримує

"Поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу".

Міністерство надзвичайних ситуацій України планує з 2011 року організувати туристичні маршрути до Чорнобильської зони.

Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога повідомив журналістам під час відвідування Чорнобильської зони разом з головою Групи розвитку Організації Об’єднаних Націй, адміністратором Програми розвитку ООН Гелен Кларк.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи доцільно організувати туристичний маршрут до зони, вона зазначила, що поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу.

За словами Кларк, ця історія демонструє важливість безпеки атомних об’єктів.

"Навіть якщо це дуже сумна історія, така привабливість може формувати певний економічний потенціал", - сказала Кларк.

У свою чергу, Балога зазначив, що територія Чорнобильської зони має бути відкритою для туристів. У зв’язку з цим він повідомив, що міністерство проводить значну роботу і до кінця року планує доповісти про її результати, щоб "у січні ці відвідування зробити систематичними і системними".

Довідка. Зараз тури до Чорнобильської зони організовують декілька приватних фірм.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.