Спецпроект

Польсько-український діалог - питання про "східні креси" залишається проблемним

Оля Гнатюк: Не вірю, що поляки відмовляться від поняття "східні креси", адже вони захищають свою історичну правду, так як і українці захищають свою.

Про це ЗІКу повідомила відома дослідниця, літературознавець-україніст, критик та перекладач Оля Гнатюк.

Головно темою зустрічі з Олею Гнатюк була проблема українсько-польського порозуміння з історичного погляду та з погляду сучасності. За словами дослідниці, перший, найбільш зрілий політичний діалог між поляками і українцями відбувся у 20-ті роки ХХ століття між оточенням Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.

Та, на жаль, через непорозуміння між іншими політичними силами та давніми розбіжностями у суспільстві, цей компроміс не досягнув своєї мети, хоча дав поштовх до подальших діалогів.

"В українській історії, як і в історії інших держав, людей, які йшли на компроміс, дуже часто називали зрадниками. Тому багато відомих постатей є сьогодні неправильно представлені в історичній науці, і наше завданням є виправлення цього стереотипу", - додала Оля Гнатюк.

Про людей, які намагалися примирити Україну і Польщу у 1918-1939 роках, читайте у лекції Олі Гнатюк 

Серед найбільш суперечливих питань у польській та українській історії, дослідниця виділяє питання про тривалість "міжвоєнного періоду", який в Україні починався з 1920-х рр. і закінчувався нападом німецьких військ на територію Радянського Союзу, ігноруючи окупацію Польщі в 1939 році.

Польські історики, в свою чергу, розпочинають міжвоєнний період з 1918 року, не беручи до уваги національно-визвольні змагання, що проходили в той час на території України.

"Крім того, болючим для обох сторін є й територіальне питання. Адже польські дослідники дуже часто називають Західну Україну "Східною Малопольщею", що принижує національну гідність українців, які звикли називати цей край "західно-українськими землями". Але український варіант не задовольняє поляків, адже заперечує "одвічну приналежність" цих земель до Речі Посполитої", - додала Оля Гнатюк.

Українсько-польське порозуміння не є легкою справою, і, як зазначила науковець, вимагає зусиль не лише від владних верхівок, а й від місцевого самоврядування.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.