Спецпроект

Кравчук і Ющенко вшанували пам'ять жертв Голодомору разом із киянами та іноземними послами

Близько трьох тисяч киян в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібралися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору біля Національного меморіалу Голодомору у Києві.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бііля Національного меморіалу жертв Голодоморів представники всіх областей, громадсько-політичних об'єднань кияни, посли та гості міста покладали свічки та колоски пам'яті до Меморіалу та червоні яблука до підніжжя "Дітям Голодомору".

Панахиду біля Національного меморіалу Голодомору відправили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, очільники Української автокефальної православної церкви та Римо-католицької церкви в Україні.

О 16:00 - була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання і запалено свічки пам'яті.

Були присутні очільники дипломатичних представництв інших країн, представники громадських організацій та політичних партій. Слово мали свідок Голодомору Володимир Ткачук, Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду академік Ігор Юхновський.

По всій Україні та світу о 16:00 українці запалили свічку пам'яті на своєму вікні та прийшли на жалобні заходи. Свічку пам'яті біля Меморіалу також запалили свідки Голодомору Володимир Ткачук, Ольга Купріянська-Юдіна, Степан Руденко.

Захід у Києві пройшов під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

Організатор заходу - Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Нагадаємо, що нинішній президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять жертв Голодомору разом із митрополитом УПЦ Володимиром сьогодні вранці.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.