Спецпроект

Янукович із Азаровим і митрополитом Володимиром пішли у музей, побудований Ющенком

Вони вшанували пам'ять загиблих покладанням калини й поминальною молитвою. Тим часом Тимошенко звернулася до українців із закликом згадати загиблих.

Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Як передає УНІАН, церемонія відбулась сьогодні вранці у Києві на території Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів України".

Крім глави держави, у церемонії взяли участь прем`єр-міністр Микола Азаров, предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир, секретар РНБО Раїса Богатирьова, голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін, урядовці, народні депутати, представники духовенства і громадськості.

На вшанування пам’яті жертв голодоморів Янукович, Азаров і митрополит Володимир поклали горщики з гілками калини, пшеницею та запаленими свічками до пам’ятника українській дівчинці, яка символізує загиблих під час Голодомору дітей.

Учасники церемонії також відвідали музейну експозицію на території меморіалу.

Митрополит Володимир провів поминальну панахиду.

Під час церемонії також було оголошено хвилину мовчання.

Тим часом лідер ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко звернулася до громадян із закликом згадати "мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями". 

"Експертизою встановлено, що внаслідок Голодомору Україна втратила майже 4 млн. померлими та більше 6 млн. ненародженими, - йдеться у зверненні. - Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного села, кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі".

Тимошенко шкодує, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду: "Прикро, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду, вчиняючи наругу над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору. Це не буденне порушення законодавства країни, це порушення загальнолюдських норм моралі".

Нагадаємо, що вчора, виступаючи зі зверненням до громадян з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів, президент Янукович жодного разу не вжив слово "геноцид", назвавши натомість Голодомор 1932-1933 років "Армагеддоном".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.