Спецпроект

Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна - Держдума РФ

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу".

Державна Дума визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Про це повідомляє Інтерфакс. 

"Опубліковані матеріали, які багато років зберігалися в секретних архівах, не тільки розкривають масштаби цієї страшної трагедії, але й свідчать, що Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників", - йдеться в заяві Державної Думи "Про катинської трагедії та її жертви ", прийнятій палатою за основу в п'ятницю. 

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назва "Катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві. 

У ньому нагадується, що ще на початку 90-х років минулого століття в новій Росії було визнано, що масове знищення польських громадян на території СРСР під час другої світової війни стало актом свавілля тоталітарної держави, що піддав репресіям також сотні тисяч радянських людей за політичні та релігійні переконання, за соціальними та іншими ознаками. 

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким". 

У заяві також нагадується, що багато документів, довгий час зберігалися в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС, які вже були передані польській стороні, однак частина секретних документів досі не відкрита.

"Депутати Державної Думи впевнені, що ця робота повинна бути продовжена - необхідно і далі вивчати архіви, вивіряти списки загиблих, відновлювати чесні імена тих, хто загинув у Катині та інших місцях, з'ясовувати всі обставини трагедії", - йдеться в заяві російських парламентаріїв.
  

Разом з тим у ньому наголошується, що Катинь є трагічним місцем і для Росії.
"У катинських ровах спочивають тисячі радянських громадян, знищених сталінським режимом у 1936-1938 рр. Саме на них відпрацьовувалася технологія масових вбивств, яка потім у тому ж місці була застосована відносно польських військовослужбовців. Поруч знаходяться і могили радянських військовополонених, розстріляних гітлерівськими катами в роки Великої Вітчизняної війни", - йдеться в документі. 

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу у стосунках між нашими країнами, які будуть розвиватися на основі демократичних цінностей", - йдеться в заяві російського парламенту. 

За ухвалення цього документа проголосували члени трьох фракцій - "Єдина Росія", "Справедлива Росія" і ЛДПР. Фракція КПРФ голосувала проти.

"Історична Правда" нагадує, що учора представники російських комуністів заявили про існування "незаперечних фактів", які спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.