Спецпроект

Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна - Держдума РФ

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу".

Державна Дума визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Про це повідомляє Інтерфакс. 

"Опубліковані матеріали, які багато років зберігалися в секретних архівах, не тільки розкривають масштаби цієї страшної трагедії, але й свідчать, що Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників", - йдеться в заяві Державної Думи "Про катинської трагедії та її жертви ", прийнятій палатою за основу в п'ятницю. 

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назва "Катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві. 

У ньому нагадується, що ще на початку 90-х років минулого століття в новій Росії було визнано, що масове знищення польських громадян на території СРСР під час другої світової війни стало актом свавілля тоталітарної держави, що піддав репресіям також сотні тисяч радянських людей за політичні та релігійні переконання, за соціальними та іншими ознаками. 

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким". 

У заяві також нагадується, що багато документів, довгий час зберігалися в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС, які вже були передані польській стороні, однак частина секретних документів досі не відкрита.

"Депутати Державної Думи впевнені, що ця робота повинна бути продовжена - необхідно і далі вивчати архіви, вивіряти списки загиблих, відновлювати чесні імена тих, хто загинув у Катині та інших місцях, з'ясовувати всі обставини трагедії", - йдеться в заяві російських парламентаріїв.
  

Разом з тим у ньому наголошується, що Катинь є трагічним місцем і для Росії.
"У катинських ровах спочивають тисячі радянських громадян, знищених сталінським режимом у 1936-1938 рр. Саме на них відпрацьовувалася технологія масових вбивств, яка потім у тому ж місці була застосована відносно польських військовослужбовців. Поруч знаходяться і могили радянських військовополонених, розстріляних гітлерівськими катами в роки Великої Вітчизняної війни", - йдеться в документі. 

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу у стосунках між нашими країнами, які будуть розвиватися на основі демократичних цінностей", - йдеться в заяві російського парламенту. 

За ухвалення цього документа проголосували члени трьох фракцій - "Єдина Росія", "Справедлива Росія" і ЛДПР. Фракція КПРФ голосувала проти.

"Історична Правда" нагадує, що учора представники російських комуністів заявили про існування "незаперечних фактів", які спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.