Спецпроект

В російському Ермітажі радяться, що робити з Десятинною церквою

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви".

 22-24 листопада під егідою Державного Ермітажу відбувся архітектурно-археологічний семінар "Давньоруська архітектура епохи Володимира Святого і Ярослава Мудрого".

На першому засіданні "Десятинна церква і княжі палаци Х-го століття у Києві" науковці з України та Росії репрезентували результати археологічних досліджень останніх років.

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви, унікальної пам'ятки архітектури та археології" - повідомляє офіційний сайт Державного Ермітажу.

Друге засідання "Софійські собори Давньої Русі" відбулося у Великому Новгороді. Серед інших питань історики обговорили підстави нового датування Київської Софії і святкування її ювілею у 2011 році.

Що хоче зробити з залишками Десятинної церкви влада, читайте тут

Що пропонують зробити з залишками Десятинної церкви археологи, читайте тут

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.