Спецпроект

У Чернігові вивчали "1150 років християнізації Русі"

Захід проводився з нагоди ювілею походу киян на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Українські і російські історики два дні обговорювали в Чернігові малодосліджену сторінку історії Київської Русі - початки християнізації Русі. Про це повідомляє сайт "Чернігів стародавній".

Захід проводився з нагоди 1150-річчя походу князя Оскольда (так в оригіналі - Історична Правда) Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави, залучення її до візантійсько-християнського співтовариства, започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху "із варяг у греки", а також початкове поширення християнства на Русі.

Із науковими доповідями в Чернігівській науковій бібліотеці виступили Петро Толочко (доктор історичних наук, академік НАН України, директор інституту археології НАН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології), Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка), Юрій Ситий (старший науковий співробітник, заступник директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету).

Другого дня наукова конференція продовжилась в приміщенні Колегіуму, пам'ятці архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Дослідники довго дискутували, заслухавши доповідь Володимира Личковаха (доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії та культорології Чернігівського педагогічного університету) - "Сигнатура Семаргла в ранньо-християнській культурі Київської Русі".

Дослідники запланували продовжити вивчення питання християнізації Київської Русі.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.