Спецпроект

Завтра розлючені кияни розкажуть чиновникам ЮНЕСКО про варварство забудовників

Міжнародній громадськості нагадають про "елітну" нерухомість на Гончара і плани багатоповерхівки на Пейзажній алеї - в охоронюваній зоні.

Завтра перед приміщенням Державної служби з питань національної культурної спадщини (Івана Мазепи, 21 - корпус 20) відбудеться пікет мешканців Києва, які протестують проти незаконної забудови охоронних зон ЮНЕСКО. Організатори акції - мешканці вулиць Гончара та Пейзажної алеї, громадські активісти.

Мета пікету - проінформувати делегацію ЮНЕСКО, яка зараз перебуває з робочим візитом у Києві, про вражаючі масштаби варварської забудови в охоронних зонах, і закликати їх дати належну експертну оцінку впливу цих будівництв на збереження об'єктів, які знаходяться під охороною організації.

2-5 листопада в Україні перебувають Франческо Бандарін, директор Центру Світової спадщини, Анна Сидоренко-Дюлом, директор Европейского сектора Юнеско, а також Регіна Дюрігелло - директор ІКОМОС.

Початок пікету - об 11:40.

Україна у Світовій спадщині ЮНЕСКО представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.