Спецпроект

У Варшаві збирають гроші на кладовища у Львові

1 листопада поляки вшановують померлих. Католицьке свято Всіх Святих, коли живі віддають шану померлим, у Польщі відзначають на державному рівні.

Цього дня польські митці традиційно збирають гроші на відновлення старих кладовищ. Упродовж останніх років завдяки такій ініціативі вдалося відреставрувати сотні надмогильних пам'ятників відомих поляків.

Цьогорічна акція збирання грошей на відновлення старих кладовищ у Польщі вже тридцять шоста. Започаткував її польський письменник Єжи Вальдорф, який чверть століття з власної ініціативи опікувався меморіальним кладовищем "Повонзки" у Варшаві.

Щороку 1 листопада, коли поляки масово відвідують могили близьких, Вальдорф разом із друзями-митцями організовував на цвинтарі збирання грошей. Зібрані кошти митці вкладали в реставрацію пошкоджених часом могил.

Шляхетна ініціатива настільки сподобалася полякам, що варшавський звичай поширився по різних містах країни. Відвідувачі кладовищ щедро жертвують на реставраційні роботи, коли їх про це просять відомі актори, художники, чи журналісти. Деякі митці беруть участь у цій акції з року в рік.

Цього року тільки у Варшаві пожертви на відновлення старих надмогильних пам'ятників збирали понад 250 представників польської культури. Лише минулого року спеціальний комітет, створений варшавськими митцями, вклав у порятунок могил понад півмільйона злотих, тобто понад 120 тисяч євро.

Частину зібраних 1 листопада коштів митці призначають на реставрацію польських надмогильних пам'ятників у Вільнюсі та у Львові. Акції збирання коштів на потреби кладовищ широко висвітлюють польські медіа, тому ці заходи стають загальнонаціональними уроками культури й патріотизму.

Джерело: Радіо свобода

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".