Спецпроект

Анонс: "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

3-4 листопада в Києві проходитиме міжнародна історична конференція "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику". Організатори - часописи "Україна модерна" та "Ab Imperio" за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Посольства Польщі в Україні.

Оргкомітет вважає, що "у "пост-історичному світі" істориків щоразу частіше залучають до вирішення державних завдань як членів міжурядових комісій з "важких питань", авторів шкільних підручників чи працівників Інститутів національної пам'яті. Засада "двосторонності" таких комісій у нашій частині Європи нерідко усуває в тінь ту то в польсько-російському, чи російсько-українському, чи українсько-польському діалозі завжди є третій НЕзайвий". 

До участі запрошені провідні історики України, Росії, Польщі - Ярослав Грицак, Андрій Портнов, Володимир Маслійчук, Максим Гон, Томаш Стриєк, Гжегож Мотика, Анджей Новак, Ілля Герасімов, Андрей Тихоміров, Ірина Щербакова тощо.

Конференція відбудеться у Київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, зали «Молодіжна» та «Велика вітальня»). Початок - 3 листопада о 17.00.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.