Спецпроект

У Швейцарії знайшли двері, яким 5000 років

Біля міста Цюріх знайдено дерев'яні двері, вік яких складає 5 тисяч років - наразі це одна із найдавніших європейських знахідок подібного штибу.

Нільс Бляйхер, керівник групи археологів, які проводили розкопки на місці планованого будівництва підземної автостоянки, повідомив AP, що знахідка є "міцною, з характерними петлями і майстерним дизайном".

Бляйхер припускає, судячи з кільць на деревині та інших ознак, що двері були виготовлені у 3063 році до нашої ери - приблизно тоді ж, коли в Британії почалося спорудження Стоунхенджу.

Суворі кліматичні умови того часу змушували людей неоліту (заключного періоду кам'яної доби) будувати дерев'яні будинки, які б захищали їх від холодних вітрів Цюріхського озера, і двері були важливим елементом таких будинків.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.