Спецпроект

Померла вдова письменника Бабеля

На 102-му році життя у США померла Антоніна Пірожкова, вдова російського письменника, одесита Ісаака Бабеля. Вона пережила свого чоловіка на 70 років...

У США пішла з життя Антоніна Миколаївна Пірожкова, вдова видатного російського письменника, уродженця Одеси Ісаака Бабеля. Про це The New York Times повідомив онук небіжчиці Андрій Малаєв-Бабель.  

Антоніна Пірожкова народилася 1 липня 1909 р. у Сибіру. Мала інженерну освіту, брала участь у будівництві московського метрополітену.  Шлюб із популярним письменником взяла у 1934 р. За три роки народилася їхня донька Лідія.

1939 р. Бабель був заарештований за інспірованим звинуваченням у проведенні шпигнуської діяльності, а 1940 р. розстріляний.

Дякуючи подвижницькій праці Пірожкової, у 1990 р. у Москві вийшов двотомник творів автора "Коннармии". У 1995 р. у США видані щоденники Бабеля.

З 1996-го Пірожкова з дітьми та онуками проживала в Сполучених Штатах. Вона була авторкою мемуарів про свого видатного чоловіка, які побачили світ англійською та російською мовами.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.