Спецпроект

"Зображення гетьмана Івана Мазепи (кінець ХVІІ - початок ХХ століть)"

Чернігівський історик і відомий мазепознавець Сергій Павленко нарешті встановив найбільш достовірну зовнішність гетьмана Івана Мазепи. У зв'язку з цим вн вважає, що 10-гривневу купюру в Україні пора міняти.

"На ній розміщене художнє зображення Мазепи, оскільки на час введення в обігу гривні точних зразків його зовнішності ще не було" - зазначає історик.

Найближчим до істини дослідник називає портрет гетьмана з літопису Самійла Величка, який працював у Батуринській канцелярії за часів правління Мазепи. Це зображення сьогодні можна побачити на обкладинці нової книжки Сергія Павленка, яку видало управління у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації за кошти обласної програми "Українська книга". 

Найвірогідніше, з точки зору Сергія Павленка, зображення легендарного гетьмана

Нове видання називається "Зображення гетьмана І. Мазепи (кінець ХVІІ - початок ХХ століть)". Воно містить 150 сторінок тексту, багато кольорових ілюстрацій і зовні схоже на альбом.

Козацька старшина та Іван Мазепа (у центрі). Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври(1698)

Це перше грунтовне дослідження понад 80 зображень гетьмана на портретах та ілюстраціях, гравюрах, церковних фресках та іконах, різних предметах. Воно дає чимало аргументів Нацбанку України для зміни 10-гривневої купюри, а також скульпторам і художникам - для створення робіт, які б давали неспотворене уявлення про вигляд Івана Мазепи.

Найдостовірнішими, окрім малюнка Самійла Величка, автор вважає образи Мазепи з Троїцької надбрамної церкві Києво-Печерської лаври, Троїцького собору м. Чернігова, з гравюр Захарії Самуйловича та невідомого автора ("Хрещення Христа").

Гетьман Мазепа на гравюрі Данила Галяховського (1708)

Реальний образ славетного гетьмана, на думку дослідника, проглядається також у творах Іларіона Мигури, Данила Галяховського, Йосифа Балашевича й Леонтія Тарасевича.

Нове видання Сергія Павленка невдовзі буде передане до всіх бібліотек Чернігівської області.

Джерело: "Укрінформ"

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.