Спецпроект

Селяни проти замків. Будівництво під скельною фортецею "Тустань"

Забудовник днями змінив русло потічка, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою. Це прямо на галявині, де щороку проводиться фестиваль середньовічної культури "Ту Стань".

Унікальні заповідники не лише Криму, але й Карпат привертають увагу заможних людей. Понад півроку дирекція історико-ландшафтного комплексу "Тустань" конфліктує з забудовником на території заповідника, де в IX–XIV століттях існувало скельне місто-фортеця.

Тустань - пам’ятка історії, археології, архітектури, природи, яка, за визначенням деяких науковців, єдина в Європі. Чи вдасться захистити фортецю, яка вистояла навіть перед татаро-монголами?

Представники громадських організацій і дирекція заповідника протестували під стінами Львівської обласної адміністрації. Вони представили перехожим і владі флеш-моб "Захисти фортецю".

Учасники дійства одягнули історичні костюми, били в барабани і демонстрували фотографії із зображенням забудови території фортеці.

 
 Дирекція заповідника і забудовник конфліктують півроку

Директор історико-культурного заповідника "Тустань" Василь Рожко розповів, що від червня триває конфлікт з місцевим підприємцем Михайлом Щуром, який влітку почав будівництво на території міста-фортеці.

Це не акція протесту проти забудови. Це нічний бій під час фестивалю "Тустань". Фото звідси

Сільрада села Урич надала цій людині дозвіл на будівельні роботи на його ділянці.

Однак, за словами начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василя Івановського, підприємець розпочав будову з порушенням пам’ятко-охоронного законодавства, бо не мав жодних погоджень з боку охоронних служб культурної спадщини.

А за це навіть передбачена кримінальна відповідальність, наголосив чиновник, оскільки, за його словами, чоловік почав будову на території заповідника незаконно, попри те, що, за документами, земля у його власності.

Під тиском громадськості Генпрокуратура заборонила продовжувати будівництво і Сколівський районний суд зупинив роботи, а техніку забрано з ділянки.

"Конфлікт виник тому, що ми з’ясували, що підприємець змінив цільове призначення, замість житлового будинку почав будувати готель. Тому ми звернулись у різні інстанції, і суд заборонив будь-які будівельні роботи на землі, що входить до території заповідника, – розповів Василь Рожко (батько якого з 1971 року став пропагувати дослідження Тустані)".

За словами Василя Рожка, забудовник днями змінив русло потічка у межах охоронної зони і зрізав гребінь материкової породи, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою, відсунувши таким чином прибережну захисну смугу.

Змінене русло потоку

Це зроблено на галявині, де відбувається щорічний фестиваль середньовічної культури "Ту Cтань".

"Ми маємо акт перевірки, що русло змінено не у тому напрямку, як це зазначено на старій карті. Дирекція заповідника подала скарги у різні служби і, зокрема, сподівається на позитивне рішення суду щодо дій забудовника. Для нас важливо не допустити незаконних дій на території заповідника, щоб всі побачили, що заборонено для будь-кого", – зазначив Василь Рожко.

Адже є чимало охочих будуватись на території Тустані.

Усі звинувачення підприємець відкидає

Натомість підприємець Михайло Щур заперечив в коментарі радіо "Свобода" звинувачення на свою адресу.

Передусім він наголошує, що має намір будувати житловий будинок на новій земельній ділянці, яку йому пообіцяли виділити замість старої. Але досі, за його словами, управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА не надало йому висновків щодо використання ділянки.

Загальний вигляд. Схему зробив жж-юзер pekelnyi-bulba

"Я перевів русло потічка у такий напрям, як це було давніше. Вони хочуть, щоб я не будував на старій ділянці, бо це заповідник, а висновків на нову ділянку не дають. Я показую усю документацію, що я будуватиму житловий будинок, а мені пишуть, що я будую готель або ресторан. Приїжджають зі Львова і роблять бізнес собі у Тустані, – каже Михайло Щур. – А ще хочуть захопити усі землі, щоб я нічого не робив, а іншим впливовим людям можна буде".

Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василь Івановський каже, що конфлікт довкола Тустані штучний, оскільки ще з самого початку не знайшли порозуміння дирекція заповідника і забудовник.

Але він сподівається, що невдовзі проблему вирішать, і запевняє, що нову земельну ділянку Михайлові Щуру виділили і зараз триває оформлення необхідної документації всіма відповідними службами.

 
Скелі Тустані можуть поповнити список ЮНЕСКО?

Сім скель поблизу села Урич Сколівського району – улюблене місце відпочинку туристів, бо вражає своєю красою та унікальністю.

Ще з кінця IX століття скельні комплекси освоювало плем’я хорватів, тоді ж і будувалось місто-фортеця Тустань, яке було у Карпатській лінії оборони Київської Русі, а згодом Галицько-Волинського князівства.

На скелях збереглись сліди дерев’яної забудови IX–XIII століть. Схожого немає ніде у Європі, кажуть деякі науковці.

Загальний вигляд скель, у яких була фортеця. Фото: delfi.ua

Комплекс скель перебуває під охороною Національного парку "Сколівські Бескиди" та історико-культурного заповідника "Тустань" з 1994 року.

Нині дирекція заповідника готує документи для подання в ЮНЕСКО з проханням включити наскельне місто Тустань у список Світової спадщини як культурний здобуток України.

Джерело: радіо "Свобода"

Фото на головній: segodnya.ua

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.