Спецпроект

Голоси, яким 100 років. Знайдено аудіоархів на воскових циліндрах. АУДІО, ФОТО

Працівники Музею Лондона відреставрували унікальну колекцію воскових циліндрів з записами різдвяних посиденьок родини Воллів - типових представників середнього класу з передмість британської столиці.

Волли вели аудіоархів своїх родинних свят 15 років, з 1902 по 1917 рік. Записані в домашніх умовах воскові валики, що склали своєрідний літопис, зберегли звуки музики, застільну балаканину, виконані хором гімни, пісні, проголошені членами сім'ї різдвяні тости і просто домашні шуми.

Джулія Гоффбранд, куратор відділу соціальної історії та історії праці Музею Лондона, яка керувала реставрацією, наголошує на унікальності знахідки, оскільки в домашніх умовах воскові фонографи - "секретарські машини" - використовувалися рідко.

Напис на картонній упаковці воскового циліндру: "Маленький менестрель" у тональності "до". Проспівано Леслі Воллом (7,5 років) на змаганні під час Індустріальної виставки. 22 жовтня 1904 року. Отримав перше місце. (швидкість 1.E [робочий режим фонографа]". Фото з сайту Музею Лондону

Фахівці ж відзначають високий рівень збереження аудіозаписів, деякі перевершують за якістю комерційні музичні записи, які збереглися з тих років.

Аудіоархів, що складається з 26 воскових циліндрів, був переданий Музею Лондона спадкоємицею Воллів Мюріель Браун.

Довгий час ніхто не знав, як звучать ці циліндри, доки вони не потрапили в руки реставраторів. Останнім не вдалося прочитати лише два циліндри, на решті записи збереглися дуже добре.

Запис пісні 7-річного Леслі Волла. 1904 рік

Вочевидь, ініціатором складання аудіолітопису, що доніс до нас голоси з далекого минулого, був Кромвель Волл (1866-1937), який, як і багато членів його родини, був музично обдарованою людиною.

Інженер за фахом, Волл використовував восковий фонограф не тільки вдома, але й на вулиці, записавши напередодні 1905 року святковий передзвін дзвонів баптистської церкви Гроув Роуд в Олд-Саутгейті (північний Лондон), а також церковний спів: Уолл були побожним сімейством, співали в церковному хорі і брали активну участь у житті своєї релігійної громади.

Домашні записи донесли до нас голоси дружини Кромвеля Мінні, його сестри (професійно грала на фортепіано), дев'яти дітей (троє синів Волла незабаром вирушать на фронти Першої світової війни, один із них загине), батька Кромвеля Вільяма Волла (також інженера і співзасновника фірми Biggs, Wall & Co.), а також тестя Волла Фредеріка Бейкера.

Родина Воллів у 1908 році. Кромвель Волл і його дружина Мінні - праворуч. Леслі Волл, який співав про менестреля - шостий справа. Фото: museumoflondon.org.uk

Для запису валиків Волл використовував портативний восковий фонограф Columbia Home Grand Graphophone.

Мало хто міг дозволити собі володіти цим дорогим пристроєм, витратні матеріали для якого - воскові циліндри - коштували чимало. Але у випадку з інженером Воллом пристрасть до музики вдало поєднувалася з одержимістю технічним прогресом: Волл використовував фонограф не стільки як іграшку, призначену для розваги гостей, але як інструмент для створення аудіоархіву.

Записані воскові циліндри складно зберігати і транспортувати, тому воскові фонографи досить швидко були витіснені більш зручними в експлуатації грамофонами, і записів, зроблених на таких пристроях, збереглося дуже мало.

Записуючий пристрій Кромвеля Волла, вироблений орієнтовно у 1900-му. Зберігається в Музеї Лондона

Ті незначні домашні записи на воскових валиках, які дійшли до нас, як правило, анонімні: там присутні сміх, дитячий плач, уривки розмов, але кому вони належали, невідомо. 

В цьому сенсі архів родини Волл унікальний: всі воскові циліндри точно датовані й підписані іменами людей, голоси яких на них записані, а також іменами авторів і виконавців музики - Кромвель Волл був не лише талановитим музикантом-аматором, але і композитором.

Велика частина записів архіву була зроблена на Різдво, коли Волли та Бейкери збиралися за одним столом, спілкувалися, піднімали тости і музикували.

Джерело: Газета.ru, Музей Лондона

Дивіться також:

Знайдено найстаріший кольоровий фільм. Лондон, 1902 рік. КАДРИ

У США оприлюднено записи свідчень колишніх рабів. ФОТО

Радіо, яке зруйнувало комунізм, виклало в мережу унікальний архів

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.