Бандерівці по-чеськи

5 травня чеський телеканал "CT-2" показав новий фільм "Бандерівці". В центрі сюжету - рейд УПА Чехословаччиною 1947 року.

Вперше у чеському фільмі бандерівці з'явилися восени 1947 році. Кілька місяців перед тим три повстанські сотні отримали наказ здійснити пропагандистський рейд до американської зони окупації Німеччини, аби принести за "залізну завісу" інформацію про визвольну боротьбу українців.

Їх шлях через територію Чехословаччини був дуже важким. Попри те, що вояки УПА постійно намагалися уникати боїв і оголошували, що вони не хочуть воювати із словаками та чехами, їх можливий перехід на Захід міг серйозно скомпрометувати радянську владу. Тому Кремль почав тиснути на поки не цілком контрольоване ним керівництво Чехословацької республіки з вимогою "зупинити бандерівців".

Про УПА говорили всі чехословацькі засоби масової інформації, як вже контрольовані комуністами так і відносно вільні. Перші - про "серйозну загрозу українських фашистських банд" для країни, другі - що влада не повинна ставати на заваді людям, які намагаються перейти в американську зону окупації Німеччини, допоки вони не проявляють ворожості до місцевого населення.

У вересні закінчився найважливіший етап боротьби чехословацької армії проти УПА - в полон захопили легендарного командира "Бурлаку".

Володимир "Бурлака" Щигельський (1920-1949). Фото з архіву Центру досліджень визвольного руху

Цю новину сповіщали газети та оголошення на вітринах магазинів. Для отримання максимального пропагандистського успіху навіть було знято короткий документальний фільм.

За кадром звучали суворі слова диктора про грізного командира бандерівської армії "Бурлаку" і його штаб. А в кадрі глядач бачив групу молодих хлопців, найстаршому (за віком і за рангом) з яких "Бурлаці" було 26 років, та молоду, на вигляд двадцятилітню, дівчину з романтичними псевдонімом "Офелія".

Тож, попри бажання творців фільму полякати глядачів, зокрема вигаданими звірствами затриманих чи есесівським минулим їх командира, він вийшов не дуже переконливим.

Справжні бандерівці в ролі бандерівців виявилися не достатньо страшними для комуністичної пропаганди. Натомість ми отримали унікальні кадри, на яких зафіксовані вояки УПА на чолі з Володимиром Щигельським - "Бурлакою", котрому на той момент залишилося жити менше двох років.

Чехословацька хроніка про Бурлаку і Офелію 1947 року. З сайту ЦДВР

Розстріляний у 1949 році в Польщі повстанський командир та його товариші "ожили" в новому чехословацькому фільмі про УПА "Акція Б", відзнятому в 1951 році.

В цьому фільмі "бандерівці" були вже такі, "як треба" - користувалися виключно німецькою зброєю, до моменту відходу на захід гордо носили німецьку форму з нашивками СС, постійно пиячили і знущалися над нещасними жителями Чехословаччини.

Фільм, на думку комуністів, був настільки вдалий, що його використовували для перевиховання повстанців в сибірських таборах.

Та попри успіх фільму "бандерівська" тема не була продовжена в чеському кіно. Комуністична влада вирішила, що найкращим способом боротьби з правдивою інформацією про УПА буде її цілковите замовчування.

Аналогічно ця тема практично зникла з книжкових та газетних видань, незважаючи на те, що антиповстанська операція чехословацької армії була наймасштабнішою в її повоєнній історії.

Щойно в 1989 році колишній учасник операції, а на той час міністр закордонних справ Чехословацької республіки Богуш Хньоупек видав книгу "Бандерівці", де подані його особисті спогади і цікаві раніше не друковані документи.

З падінням комуністичних режимів у Східній Європі цікавість до історії УПА відновилася не тільки в Україні чи Польщі, але зачепила Чехію та Словаччину.

За останні роки вийшли з друку цілий ряд книг з цієї теми, зокрема дослідження словацького історика Міхала Шмігеля "Бандерівці в Словаччині" чи популярна книга чеського публіциста Мілана Серучека "Бандерівці: герої чи злочинці".

Врешті, українські повстанці знову повернулися на чеські екрани. Минулого 2010 року з нагоди присвоєння звання героя України Степанові Бандері на чеському телеканалі "Історія" з'явилася годинна документально-публіцистична програма "Бандерівці".

Її автори намагалися з'ясувати для себе і своїх глядачів відповідь на питання, хто такі вояки УПА і на яку славу про себе заслуговують. У програмі брали участь історики, використано цікаві документальні хроніки, фотографії та свідчення очевидців.

5 травня цього року на одному з центральних чеських телеканалів "CT-2" відбулася прем'єра нового понад годинного фільму режисера Алеша Коудела з тією ж незмінною назвою "Бандерівці".

Минуло лише кілька днів після цього, а дискусія довкола фільму розростається дедалі більше, і врешті докотилася навіть до України. Та це й не дивно: автори доклали чимало зусиль для розкрутки фільму - реклама, трейлери в Інтернеті, врешті "контраверсійний" час для прем'єри напередодні 9 травня.

Але головне зроблено ними під час зйомок фільму впродовж кількох місяців в Чехії, Словаччині, Україні та Канаді.

До участі в проекті запрошені історики, фахівці з проблеми УПА, зокрема вище згадувані автори книг Мілан Серучек та Міхал Шмігель. Серйозно автори попрацювали із збором свідчень учасників подій понад шестидесятилітньої давності: тут і звичайні чеські і словацькі селяни, вояки чехословацької армії, учасники антиповстанських операцій й українські підпільники та вояки УПА (Ярослава Левкович, Мирослав Симчич, Петро Потічний).

В центрі сюжету - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року, проте фільм охоплює широкий період 1920-1950-х років, завдяки чому необізнаний з українською історією чеський глядач знайомиться з перипетіями встановлення радянської влади в Україні, масових сталінських репресій, жорстокості німецького окупаційного режиму, врешті, як і чому постала УПА, чому українці зважилися на повстання у, здавалося б, цілком безвихідній ситуації.

Чудово зроблені реконструкції повстанського рейду доречно заміняють відсутні документальні хроніки. У фільмі чимало емоцій і навіть сліз очевидців - ветеранів УПА і людей, постраждалих від українських повстанців.

Проте емоції врівноважуються коментарями істориків, авторським текстом. Завдяки цьому фільм вийшов доволі виваженим і попри те, що не позбавлений історичних помилок - цікавим і пізнавальним.

Залишається вірити, що незабаром бандерівці повернуться рейдом і на українські екрани. Адже в Україні досі про них знають не набагато більше, ніж у Чехії.