Павло Солодько: Знання - сила. Читайте правду про УПА, а не політичні блоги

"Історична Правда" пропонує дайджест наших матеріалів про Українську повстанську армію - для тих, хто хоче дізнатися про визвольний рух не від політиків, а від істориків. Більше 40-а найкращих текстів, відео- і фотогалерей, присвячених УПА.

Михайло Галущак: УПА: дивлячись прямо у вічі

"Хлопці, ви добились свого! Українська держава є. Якою ціною – це інша справа, але, врешті-решт, ви мали рацію". Воїни УПА в більшості випадків ішли не вмирати за Україну, а боротися за неї. І сподівалися на перемогу.

Володимир Гонський: Україна є. За неї варто боротися!

Ми, "щирі українці", дуже часто патріоти самі в собі, самі для себе, самі між собою. Шукаємо ворогів поміж "жидів, москалів, китайців…", не помічаючи, що найбільший ворог – це наша лінь і поверхневість. А треба йти в маси - "трудящієся, учащієся і отдихающієся".

Анатолій Дністровий: Центрально-східний Євросоюз: проект Mitteleuropa

Забутий проект "Серединної Європи" не має нічого спільного з романтичними соплями про доброго цісаря. Лише солідарність із європейськими націями може бути цікавою альтернативою цінностям, які несе совковий вітер зі Сходу і під які прогинаються наші політики.

Данило Саламін: Закон про "наклеп": чи повернемося в СРСР?

"Слідчий КГБ пояснював мені, що мільйони сталінських безвинних смертей – це мій наклеп на радянський лад. Що вторгнення танків в 1968-му в Чехословаччину - наклеп. Найдемократичніший у світі радянський суд підтримав думку слідчого. Так я став наклепником..."

Ігор Саєнко: Донбас і Луганщина - дві великі різниці

Зустріти в Луганську шахтаря можна з такою ж імовірністю, як моряка в Києві. Тож чи правомірним є вживання терміну "Донбас" як назви однієї з частин України? Будь-який мешканець краю на запитання про місце розташування Донбасу вкаже на південь, чітко відмежовуючи його від своєї місцевості.

Євген Костюк: Прощання з тоталітаризмом

Нинішній кримінально-олігархічний режим генетично пов'язаний з комуністичним окупаційним режимом: саме колишні компартійні та комсомольські функціонери незаконно привласнили собі фабрики і заводи на початку 1990-х років, ставши олігархами.

Василь Овсієнко: Звернення до земляків: ми не ленінці. Ми ставчани і мінинці

Як повернути селу історичну назву? Закликаю вас зобов`язати своїх депутатів проголосувати за повернення історичної назви. Домагаймося референдуму з цих питань. А заразом приберімо й пам`ятник Леніну. Кому він потрібен – хай забере та поставить його собі на городі.

Богдан Червак: Відкритий лист Генеральному прокурору Республіки Польща

Прошу Вас закрити справу ветерана УПА Степана Бакунеця, а в подальшому не піддаватися на провокації антиукраїнських сил у Польщі. Закликаю польських державних і громадських діячів, політиків відмовитися від практики втручання у внутрішні справи України...

Мирослав Маринович: In Memoriam. Пасіонарія: поетеса і дисидентка Ірина Калинець

Вістки про її хворобу кружляли по Львову вже давно, і щоразу, бачачи п. Ірину на громадських зібраннях знову, ми всі мимоволі відчували полегшення: "Ні, все гаразд. Виглядає вона добре, як завжди. Може, якось минеться". Не минулося… У ніч на 31 липня вона відійшла з нашого сьогодення, щоб назавжди залишитися в історії та у вічності.

Володимир Перепадя: Ребрендінг забутих предків: зомбі замість тіней

Пам’ятник Святославу перед МАУП можна вважати маніфестацією антиізраїльської ідеології, базованої на православних упередженнях, що сягають глибини віків. Є й інші приклади візуальних образів стилізованого насильства та жорстокості.

Рімма-Софія Куц: Пам'ятник Висоцькому: вшанування чи знущання?

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект пам'ятнику Висоцькому в Харкові? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Вадим Джувага: Микола Зеров: "неокласик" і "терорист"

Ім'я цієї людини стало одним з символів тих висот, які може досягти українське слово, що б там не казали різні ворохобники. Ще самі українці до повної міри не осягли, кого втратила Україна у далекому карельському урочищі Сандармох від кулі більшовицького ката Матвєєва.

Павло Солодько: Як Колесніченко оскандалився перед західними істориками

Західні вчені категорично проти використання своїх прізвищ поруч із прізвищем "Колесніченко". Кажуть, що не давали згоди на жодну публікацію. І не хочуть мати нічого спільного з українською політикою загалом і Партією регіонів зокрема.

Роман Круцик: Проігнорована Биківня. День пам'яті і влада у безпам'ятстві

Всі говорили про історичну пам'ять, про те, чого ніколи, за жодних умов і за всякої влади не можна забувати, - про великі втрати України, її трагедію, спричинену окупантами, про нинішню неукраїнську владу, "якої тут нема, і це добре”. А ще говорили, що вірять у майбутнє Української держави...

Володимир Перепадя: Місто покинутих секретів

У Запоріжжі є пам’ятник воїнам-авіаторам. Якщо підійти ближче, можна прочитати на ньому дивовижний напис: "На самолетах устанавливались двигатели производства ОАО "Мотор Сич". "Розумієш, для цієї влади головне - помітити місце. Підняти ногу, як пес, і відлити в граніті якусь свою сублімацію. Ось є у нас пам’ятник воїнам-авіаторам, а скоро буде ще один, авіаторам-афганцям".

Алла Семенюк: "Нас цікавили не німці, а щоб дали постріляти з кулемета"

"Як мали прийти німці, баби запрягли волів у віз, поскладали убитих фашистів і хотіли десь відвезти в якийсь яр, але не встигли. І німці помстились: почали палити хати на хуторі, зібрали чоловіків з лопатами, які самі собі ями копали, а потім їх постріляли".

Сергій Гірік: Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Історики мають давати адекватну відповідь на безглузді вигадки. Без цього міфотворчість лише продовжить ширитися, а запізнілі намагання протидіяти її прониканню до "офіційної науки" сприйматимуться як "ворожі вилазки" чи "антиукраїнська діяльність".

Андрій Манчук: Першотравень у Києві. Наша столиця - "колиска революції"

Перший з'їзд РСДРП - ще не розколотої на більшовиків і меншовиків - підготували і провели саме київські соціалісти. Традиція київських робітничих майовок теж розпочалася тоді - наприкінці ХІХ-го сторіччя.

Михайло Галущак: Ні галичани, ні українці... Відповідь Мар'яну Мудрому

Полеміка між студентом історичного факультету Львівського університету та його викладачем: "В Україні немає поділу між правим та лівим берегами р. Збруч, існує лише поділ між тими, хто будує мости та тими, хто розвалює".