Юрій Юзич: Ветеран Армії УНР із Харківщини

У звільненій в наші дні від російських окупантів Харківщині невдовзі знову продовжить активно розвиватись Пласт. Зусиллями волонтерів і ветеранів з'явиться він і у рідному для Сергій Ілляшевича Красноградському районі. А вірні Богу та Україні місцеві пластуни створять курінь імені свого видатного земляка – Героя визвольної війни, який свої найкращі роки українського ветерана присвятив формуванню нового покоління українців та українок

Радомир Мокрик: Ми дійсно абсолютно різні. І слава Богу

У них не виходить. Бо вони там не з почуття солідарності один з одним. Вони там просто через бажання вберегти свої задниці від мобілізації. Їм (переконаний, абсолютній більшості) навіть війна не заважає. Якби вона продовжувалась в телевізорі. Їм заважає те, що їх кожного окремо пакують в військкомати. Але їх не болить глобальна системна хвороба їхнього ж суспільства. Вони там не один одного підтримують – а себе рятують. Тому їх і пакують пачками у в’язниці

Артем Клименко: "Колимські дівчата". Розбір псевдоісторичного фейку

Поширення "патріотичних" псевдоісторичних міфів є не менш шкідливим, аніж поширення фейків ворожої пропаганди. Справа в тому, що такий міф легко спростовується. Публічне спростування таких оповідань ворогом підриває довіру до справжніх історичних знань і сприяє поширенню російського наративу "не все так однозначно"

Іван Костенко: Антинорманські кола російської "історичної науки"

На даний момент є чотири головні теорій виникнення Руської держави. Норманська, Антинорманська і Хазарська - яка має пояснити усі ці каганати, тамги на зброї та обладунках, написи з цитатами з Корану та ярлики на правління, не захопленням Ордою в XIII сторіччі, а власним надбанням Московії. Також існує ще Кельтська, але нас сьогодні цікавить Антинорманська. Суть цієї теорії звучить так - вплив скандинавів на політичні та економічні процеси становлення Давньої Русі був не суттєвим. Тож давайте спробуємо розібратися, звідки взагалі виникла така теорія, і почнемо з самого початку

Сергій Громенко: Російська мова - російська зброя

Культура – це інструмент, а то й зброя в руках держави, спрямована на посилення її міжнародних позицій. І Росія може і буде активно використовувати усі наявні у неї можливості – від популяризації російського балету до захисту прав російськомовних за кордоном – задля просування своїх інтересів. Планета поділена на світи "традиційних цінностей" та глобальних ліберальних "псевдоцінностей", між якими точиться непримиренна боротьба. І Росія висуває себе на роль лідера світу традиційних цінностей, оскільки і сама начебто збудована на них

Володимир В'ятрович: Вечір попереднього дня

Близько півночі врешті був вдома. Вечір, як на лютий, був напрочуд теплим і лагідним. Тому затримався надворі перевести подих. Поруч з будинком на дереві знову гукав якийсь птах. Дружина звернула на нього увагу ще тиждень тому: «Якось він тривожно кричить». Я теж так подумав, але натомість пожартував, що це предвісник весни

Світлана Тараторіна: Культ Булгакова існує

Щодо моменту виникнення київського культу Булгакова, то тут ми маємо точну дату. Все почалося з 1967 року, коли Віктор Некрасов опублікував нарис "Дім Турбіних" у журналі "Новое время". Сучасному читачу важко пояснити, чому ця публікація викликала такий резонанс. Але я спробую. Тексти Булгакова знову почали публікувати з 1962 року, у 1966 з'явився "Майстер і Маргарита", після сорокарічної паузи — "Біла гвардія". Радянський читач такого не бачив. Почалася масова істерія щодо Булгакова

Артем Біденко: Сади Перемоги: як нації об’єднувалися на полі бою

"Їжа виграє війну" – саме таке гасло запропонував президент Вудро Вільсон для американської програми "Сади Перемоги" у Першій світовій війні. Він же призначив абмітного політика Герберта Гувера головою Продовольчої Адміністрації США і дав право перерозподіляти, експортувати, купувати і зберігати продукти

Віталій Гайдукевич: Атавізм совка

23 серпня 2022 року після тривалої і болючої конвульсії дала дуба система державних нагород України. Вона вже давно була в стані зомбі, а тут під час останньої роздачі слонів - померла. Чи то від сміху, чи то від сорому... Здавалось би, широкомасштабна війна просто ідеальний час навести лад в нагородній системі. Але - нахіба... воно "і так сойдьот.."

Оксана Ременяка: Пішла у засвіти Ганна Шепко…

Все повторюється, Ганю, все знову повторюється, українці не можуть спокійно творити і умирати своєю смертю. І цьому мусимо покласти край

Максим Майоров: Чого бракує для розпаду РФ: досвід від Леніна до Єльцина

СРСР був надзвичайно мілітаризованою державою, а радянське суспільство індоктринованим (або принаймні таким здавалося). А перед тим було диво державотворення “селянських” націй колишньої Російської імперії. Завдяки 1917 року ми мали рік 1991-й і вистояли у 2014-му та 2022-му. Тепер ми щиро сподіваємося на повторення дива. Бо чому ж не відбутися втретє тому, що вже двічі сталося?

Оксана Стоміна: Мішені в тирі. Спогад з Маріуполя

Вісімдесят людей, включаючи старих, дітей та поранених, з жахом та істерикою кинулися вибиратися зі свого укриття. Ламаючи нігті, розбиваючи голови і дряпаючи коліна, люди протискалися у вузький лаз, витягували через нього немічних і поранених. Рашисти зустрічали їх зовні з автоматами, оточивши натовп і тримаючи людей на прицілі

Микола Бандрівський: День народження російської вченої як державне свято України

15 серпня наші колишні колеги в "русском мире" святкували День археолога. Як не дивно, частина українських археологів, також... Саме цього дня, 15 серпня, народилася дослідниця Трипільської культури московська вчена Тетяна Пассек. Я з повагою ставлюся до наукового доробку цієї московської дослідниці, але день її народження - 15 серпня, не мусить бути святом для українських археологів

Георгій Джахая: Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

Ксенія Рожак-Литвиненко: Соня Делоне - одеситка, художниця, модельєрка

Життя родини художниці було доволі трагічним. Брат загинув в радянській тюрмі на Соловках після п'ятнадцятирічного ув'язнення. Мати жила останні роки впроголодь, попри отримувані від дітей кошти. Будинок, отриманий Сонею в спадщину від родичів в Петербурзі, був націоналізований

Максим Майоров: Ще двадцять років тому Тайвань претендував на Туву

Конфлікт Тайпею з Пекіном не сепаратистський, а громадянський. Тайвань - вцілілий уламок Китайської Республіки (не плутати з Китайською Народною Республікою). Це як дві Кореї, тільки в менш паритетних пропорціях. Обидва Китаї претендують на всі території один одного. Але є нюанс. Китайська Республіка тривалий час вважала своїми всі володіння останньої маньчжурської династії імператорського Китаю. А це трохи більше, ніж сучасна КНР. Відмінності видно на карті

Андрій Іванець: Столітні традиції антиукраїнської «новомови» росіян

4 серпня 1921 року комуністи постановили називати голод в Росії - голодом, а в Україні «неврожаєм»

Ігор Бігун: Нацизм і військовополонені

Російська федерація успішно наслідує найогидніші практики нацистського й комуністичного тоталітарних режимів. Женевська, Гаазька конвенція? Ні, не чули. Для кремлівських необільшовиків українські військовополонені (особливо, азовці) такі ж недолюди, якими "комісари" були для гітлерівців

Андрій Гук: Тортури росіян

До Солженіцина був написаний дуже сильний і страшний роман Івана Багряного "Сад Гетсиманський". Але на відміну від Солженіцина який має всю піарпідтримку "велікой руской культури", ми не читаємо своє і тому не все пам'ятаємо. Українці забувають. Бо ми ж прощаємо, ми добрі, ми хороші. Хоч зараз зверніть увагу. Бо така література - це не просто пам'ять. Це має бути вакцина, прививка. А якби ж всі читали. Якби ж знали, наскільки сильною є українська література. І що українцям як нікому відомо якими нелюдами є росіяни. Якби в російських школах таке б дали почитати...

Андрій Руккас: Чотири героїчні історії

Не роздумуючи довго, з криком «Слава» він з оголеною шаблею помчав на червоних. Швидко зарубавши командира, спокійно забрав в полон кільканадцять розгублених і ошелешених рядових бійців, які без жодного опору віддали зброю. Всіх полонених та 15 підвід обозу зі зброєю та боєприпасами козак Костилів успішно доставив до штабу своєї дивізії