Архівні факти, історичні фото і правда спокою не дає

Вуличну виставку УІНП на Подолі в Києві вандали пошкодили чотири рази менш ніж за місяць! О це людям архівні факти, історичні фото і правда спокою не дає)))

 
фото: олег слабоспицький

Це вперше нашу вуличну виставку на Контрактовій так затято намагаються знищити. Йдеться про проєкт "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", який створили громадські організації "Корпус справедливості" та Blue & Yellow і за нашої підтримки відкрили разом із міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком на виході зі станції метро Контрактова площа 22 червня цього року.

 

Виставка розповідає, яке значення мала допомога Союзників по Антигітлерівській коаліції для перемоги Червоної армії на Східному фронті Другої світової війни. Вона спростовує поширений міф, який активно використовує сучасна Росія, що СРСР переміг нацизм самотужки. А ще розказує скільки всього допоміг "союз нерушимый" нацистам до 1941 року.

Мабуть, комусь дуже заважає у публічному просторі в центрі Києва наочна демонстрація фактів, що руйнують міфи про історію Другої світової війни. Ми націлені з'ясувати, кому та з яких причин. А також відшкодувати завдані збитки. Звернулися з заявою до управління Національної поліції Подільського району.

Очікуємо на реакцію правоохоронців, тим більше, що половина роботи вже зроблена і маємо відео підозрюваної. Між іншим, будемо вдячні якщо хто впізнає і підкаже нам ім'я ціє вандалки-зловмисниці.

Нижче – детальна хронологія подій.

- 25 липня – стало відомо про викрадення двох банерів виставки.

- 29 липня – надруковані наново за кошти ГО "Корпус справедливості" два банери розміщені на виставкових конструкціях. Тоді ж помічено, що інші банери місцями обписані антиамериканськими гаслами.

 
фото: олег слабоспицький

- 5 серпня – через зафіксовані акти вандалізму заступник голови УІНП Максим Ярмистий звернувся до начальника Подільського районного управління Національної поліції.

- 6 серпня – стало відомо, що зловмисники порізали ножем 11 банерів. Інститут звернувся з заявою до Нацполіції Подільського району, яку прийняли. Того ж дня або пізніше виставку знову обписали.

 
фото: олег слабоспицький

- 6-10 серпня – тривав збір коштів на передрук пошкоджених банерів, який проводила голова ГО "Корпус справедливості" Валентина Охлопкова.

- 11 серпня – пошкоджені банери замінили на нові. Через пів години після заміни Вахтанг Кіпіані повідомив, що виставка знову рясно обписана.

Ввечері того ж дня випадковий перехожий зняв на відео, як неідентифікована молода жінка обписує центральну стійку виставкової конструкції.

Виставка розташована на Контрактовій площі в полі огляду стаціонарних камер спостереження. Чекаємо на відповідні дії з боку Національна поліція України.

А всіх бажаючих запрошуємо переглянути відновлені банери і завжди пам'ятати правду.

Радомир Мокрик: Чи можливий справедливий мир?

Тепер багато говорять про "справедливий мир". Хоча очевидно, що кожен вкладає в це поняття якесь власне уявлення. Справедливого миру не буде. Бо неможливо відшкодувати українцям те, що вчинили росіяни. Коли ми говоримо останніми тижнями про "мир", ми зазвичай чомусь говоримо про територіальні поступки України. Ми говоримо про корисні копалини. Але ми не говоримо про українських військовополонених. Ми не говоримо про викрадених дітей. Ігнорування цих питань залишить жахливе відчуття кривди в українців.

Остап Українець: Стійкість віртуального

Одні ключові союзники підтримують ворога, інші друзі досі кволі на рішучі рішення. Напередодні третьої річниці вторгнення ми знову зіткнулися з тривогою, що спиратися залишається лише на власні сили. Найближчим джерелом сили для нас тут має стати наш власний досвід, пам'ять про всі попередні випадки, коли ми не встояли - нагадування про те, наскільки страшні наслідки може мати наша зневіра сьогодні.

Сергій Громенко: Гірше, ніж злочин. Чому Росія почала велику війну з Україною

Повномасштабне вторгнення в Україну — фатальна помилка Кремля. Якби Володимир Путін знав, що не візьме Київ за три дні, він, напевно, не ризикнув би напасти. Однак і самим лише волюнтаризмом диктатора ситуацію не пояснити. Насправді велика війна стала підсумком внутрішніх процесів, які тривали в російській владі упродовж останніх 20 років. І без усвідомлення цього годі й сподіватися, що у Європі укладуть тривалий мир.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.