До 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу. ЗАЯВА

Меджліс закликає міжнародне співтовариство об’єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Меджліс кримськотатарського народу підготував заяву до 77-ої річниці початку геноциду. Історична правда публікує цю заяву у повному обсязі.

 

77 років тому, 18 травня 1944 року, комуністичним режимом СРСР було здійснено злочинну депортацію кримськотатарського народу з його Батьківщини – Криму – у віддалені райони Центральної Азії, Сибіру та Уралу.

Насильницьке вигнання у 1944 році кримськотатарського народу мало на меті остаточне знищення корінного народу Криму, початок якому було покладено в 1783 році завоюванням Криму Російською імперією і знищенням державності кримських татар.

Попри катастрофічні людські втрати, понесені в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень, цілеспрямовану мовну та культурну асиміляцію, кримськотатарський народ зміг вистояти і повернутися на свою Батьківщину завдяки своїй самовідданій боротьби.

Сподівання і реальні можливості відновлення в умовах демократизації незалежної України колективних прав кримськотатарського народу, відродження і розвитку кримськотатарської мови, національної культури, повернення справжньої історії Криму і його корінного народу, опинилися під загрозою з 2014 року, коли Російська Федерація захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід'ємною частиною України.

Здійснення з боку державних органів Російської Федерації, яка окупувала Крим, системного тиску на кримськотатарський народ, включаючи заборону його представницьких інститутів – Меджлісу кримськотатарського народу та Курултаю кримськотатарського народу, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань, прискорене заселення півострову громадянами РФ з метою штучної зміни демографічного і етнічного складу населення Криму є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

В умовах ХХI століття, коли над корінним народом Криму, як і 77 років тому, нависла загроза знищення, лише об'єднанням зусиль України і міжнародного співтовариства по деокупації Криму можна відвести нову біду від кримськотатарського народу і уникнути повторення геноциду 1944 року.

Меджліс кримськотатарського народу,

- шануючи пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, здійсненого комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року,

- висловлюючи співчуття кожній родині кримських татар, всьому кримськотатарському народу у зв'язку з втратами рідних і близьких внаслідок депортації 18 травня 1944 року,

- заявляючи про незламність кримськотатарського народу в умовах російської окупації Криму і висловлюючи підтримку всім жителям Криму, які не сприймають російських окупантів,

закликає міжнародне співтовариство об'єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Усунення загрози знищення кримськотатарського народу вимагає термінового відновлення колективних прав корінного кримськотатарського народу, включаючи його право на самовизначення в формі національно-територіальної автономії Криму в складі незалежної України.

Меджліс кримськотатарського народу закликає Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина законодавче забезпечити відновлення колективних прав кримськотатарського народу.


Голова

Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

18 травня 2021 року

м. Київ

Володимир В'ятрович: Василі

Серед тих, хто долучився до протесту в кінотеатрі у вересні 1965 був молодий, але вже популярний у творчих колах поет, аспірант Інституту літератури, Василь Стус. Вияв непокори коштував йому навчання в аспірантурі і відтак подальшої наукової карʼєри. Шукаючи, де прилаштуватися після звільнення, Стус на початку 1966 потрапив на роботу в історичний архів, де вже пʼятий рік працював Василь Кук.

Мирослав Іванек : Міф про 100 тисяч жертв на Волині та Галичині

За польською історіографією, політичними актами та навіть законодавством — 40 тисяч вбитих поляків на Галинині, які разом із 60 тисячами на Волині, становить сакральну кількість 100 тисяч польських жертв на Волині та Галичині, які загинули в рамках "Волинсько-галицького геноциду, скоєного українськими націоналістами".

Андрій Сибіга: Консульство України в Дамаску існувало ще 100 років тому

Архіви доводять, що навіть у далекій Сирії ми не розбудовуємо свою присутність з нуля. І ми як держава не зʼявилися на політичній мапі світу в 1991 році нізвідки, попри всю російську брехню. Історія України та української дипломатії сягає століть та є тяглою від Княжої доби, Козаччини, УНР та до сучасності.

Євген Бойко: Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.