До 30-річчя легалізації УГКЦ: похід вулицями Львова 17 вересня 1989 року

У день 50-ліття початку "Золотого вересня" понад 250 тисяч людей вийшли на вулиці Львова, вимагаючи легалізації Української Греко-Католицької Церкви

Історична правда публікує уривок з інтерв'ю відомого українського правозахисника Івана Геля, записаного в 2003 році.

"Тут було англійське телебачення і вели прямий репортаж 17 вересня 1989 року. То дуже цікаво… Зараз всюди пишуть автоматично про 100 тисяч учасників. Це я оголосив по радіо "Свобода" і по "Голосі Америки", що ми зберемось тут і проведемо 100-тисячну маніфестацію-Богослужіння. І КДБ дуже налякалося цього.

 
Інститут Історії Церкви

До мене приїжджав Дурдинець, він був тоді першим заступником міністра внутрішніх справ, і прокурор Ізосимов, прокурор області, і кадебіст Малик, начальник управління. Страшенно тиснули, щоб я відкликав цю маніфестацію. Я сказав, що ні.

Потім вони на мене відкрили ще третю кримінальну справу, хотіли мене посадити за це. Але вони вже тоді були безсилі, нікого не садили.

То коли Романов мене викликав, такий був тут з питань Церкви, займався, полковник, то він казав: "Що Ви применшуєте свою небезпеку, Ви кажете 100 тисяч, там не 100 тисяч, ми вміємо рахувати. Там було 250-260 тисяч прямих учасників і 50-60 тисяч зівак на тротуарах стояли". Тобто не 100 тисяч, а якщо і тих рахувати, як мінімум 250 тисяч, а то і 320-ть. Трьохсотисячна маніфестація… Так, що це не я казав, це кадебісти мене звинувачували у тому.

Після цього вже ніхто не боявся. Ця маніфестація вплинула на розвал системи. Протягом жовтня з компартії на Львівщині вийшло 31 тисяч комуністів. То мені Богдан Котик казав, який вже співпрацював зі мною. І система розвалювалася. Ніхто нікого не боявся вже і нікого не саджали…

Десь біля 50 камер 17 вересня на цілий світ транслювали. І паралельно ми не дивилися у Львові і в Галичині, бо то не показували, а цілий світ вів прямий репортаж. Бачили, що це було… І я дякував людям, що вони так численно прийшли…

І то було щось колосальне, то хотілося жити тоді".

Джерело: архів Інституту історії Церкви.

Володимир В'ятрович: Василі

Серед тих, хто долучився до протесту в кінотеатрі у вересні 1965 був молодий, але вже популярний у творчих колах поет, аспірант Інституту літератури, Василь Стус. Вияв непокори коштував йому навчання в аспірантурі і відтак подальшої наукової карʼєри. Шукаючи, де прилаштуватися після звільнення, Стус на початку 1966 потрапив на роботу в історичний архів, де вже пʼятий рік працював Василь Кук.

Мирослав Іванек : Міф про 100 тисяч жертв на Волині та Галичині

За польською історіографією, політичними актами та навіть законодавством — 40 тисяч вбитих поляків на Галинині, які разом із 60 тисячами на Волині, становить сакральну кількість 100 тисяч польських жертв на Волині та Галичині, які загинули в рамках "Волинсько-галицького геноциду, скоєного українськими націоналістами".

Андрій Сибіга: Консульство України в Дамаску існувало ще 100 років тому

Архіви доводять, що навіть у далекій Сирії ми не розбудовуємо свою присутність з нуля. І ми як держава не зʼявилися на політичній мапі світу в 1991 році нізвідки, попри всю російську брехню. Історія України та української дипломатії сягає століть та є тяглою від Княжої доби, Козаччини, УНР та до сучасності.

Євген Бойко: Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.