Горщики, з яких їли 3 тисячі років тому

Археологи натрапили на рідкісні артефакти в Кам'янці-Подільському

У п'ятницю, 6 вересня, археологічна експедиція, що працює у Старій фортеці Кам'янця-Подільського, знову мала кілька знахідок, які якщо й не є сенсаційними, то з сенсацією сусідують. Два цілих-цілісеньких горщики доби чорноліської культури – нечаста археологічна радість.

 

Знайшов старовинний керамічний посуд на дні господарської ями того часу співробітник експедиції Денис Шкурка, а акуратно виймав та розчищав знахідки кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.

Запитуємо його, у чому незвичність знахідок:

– Знайти цілі горщики чорноліської культури насправді не так просто, як і будь-якої іншої культури. Це досить рідкісна річ, тож нам пощастило. Принагідно хочу подякувати старшому науковому співробітнику Інституту археології Олександру Могилову. У Старій фортеці ми маємо два хронологічні шари: власне пізньочорноліський ІХ ст. до Р.Х. і жаботинського типу пам'ятки Чорнолісся.

– А як археологи визначають вік віднайдених предметів?

– У даному випадку ми робили це за орнаментальними мотивами та способом їх нанесення.  

– Два гарненьких горщики знайдено зовсім поруч з місцем, де трохи раніше цього літа були віднайдені 17 поховань ймовірно знатних містян XIII-XIV ст. та фундаменти замкової церкви. Але ж між знахідками-сусідами прірва часу?

– От тут все складно. Поховання становлять верхній горизонт, чорноліські ями лежать нижче. У сьогоднішній ямі чорноліської кульутри знесли трипільський горизонт, а чорноліську яму підрізало трішки поховання. Однозначно, стільки знахідок чорноліської культури - це вдача. Вчергове можемо говорити про наявність чорноліського городища на місці замку. 

– Чи змінює це погляди на історію фортеці? 

– Ні, не змінює. Співробітник Інституту археології Національної Академії Наук Лариса Виногродська і завідувач сектору "Музей старожитностей" Кам'янець-Подільського музею-заповідника Петро Болтанюк вже вказали на наявність чорноліського городища, тому у цьому аспекті - нічого нового.

– Експедиція скоро закінчується. Чи планується продовження наступного року?

– Поки що обережо можемо говорити про те, що так – планується і на замку, і на сусідній горі Татариски. 

Розкопки у дворі Старої фортеці Кам'янця-Подільського проводяться з липня по вересень 2019 року згідно договору між музеєм та державним підприємством "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України".

Мирослав Іванек : Міф про 100 тисяч жертв на Волині та Галичині

За польською історіографією, політичними актами та навіть законодавством — 40 тисяч вбитих поляків на Галинині, які разом із 60 тисячами на Волині, становить сакральну кількість 100 тисяч польських жертв на Волині та Галичині, які загинули в рамках "Волинсько-галицького геноциду, скоєного українськими націоналістами".

Андрій Сибіга: Консульство України в Дамаску існувало ще 100 років тому

Архіви доводять, що навіть у далекій Сирії ми не розбудовуємо свою присутність з нуля. І ми як держава не зʼявилися на політичній мапі світу в 1991 році нізвідки, попри всю російську брехню. Історія України та української дипломатії сягає століть та є тяглою від Княжої доби, Козаччини, УНР та до сучасності.

Євген Бойко: Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.

Юрій Юзич: Тенор хору Кошиця і ветеран Армії УНР

На фото – тенор хору Кошиця — ветеран Армії УНР Леонід Татарів. Задовго до війни він співав у хорі Свято-Михайлівськрго Золотоверхого чоловічого монастиря в Києві. А коли прийшли окупанти – зі зброєю в руках став на захист України. Один із тих, хто своїм співом зробили "Щедрик" всесвітньо відомим українським твором. І один із небагатьох учасників хору, який опісля в США зміг відчути популярність цієї української колядки.