Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.

 

Руйнування музею Шухевича 1 січня 2024 року

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч з 31 грудня на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. 

До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів. Після 24 лютого 2022 року музей було закрито, а всі експонати перевезено в безпечне місце. Внаслідок пожежі, спричиненої вибухом, втрачено 16 пам'яток, які входили до музейного фонду України. Значних втрат також зазнав науково-допоміжний фонд – знищено муляжі та копії документів. Серед втрачених меморіальних речей – стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також скульптура Степана Бандери роботи Ярослава Троцька. Бронзове погруддя Романа Шухевича вціліло, отримавши незначні пошкодження

 

Місто негайно взялось до обговорення того, що і як робити з музеєм Шухевича. Однозначно мова йшла про відновлення, але почали говорити про те, як ми відновлюємо цю пам'ятку історії.

Яким був музей до руйнування?

Музей Романа Шухевича був відкритий 23 жовтня 2001 року як сектор Львівського історичного музею за підтримки Товариства вояків УПА в США імені Тараса Чупринки. Музей розташовувався у будинку, де Роман Шухевич жив і загинув під час останнього бою з підрозділом МДБ 5 березня 1950 року.

Експозиція музею була розподілена на два поверхи. На першому поверсі розміщувались матеріали, що висвітлювали родину Шухевичів, дитинство, юність, військово-політичну діяльність та боротьбу Романа Шухевича у визвольному русі. Серед ключових експонатів були погруддя Романа Шухевича роботи українського скульптора Михайла Черешньовського, картини Мирослави Ласовської-Крук, а також документи та фотографії, що розповідали про участь Шухевича в діяльності ОУН, Карпатській Україні та українському леґіоні "Дружини українських націоналістів".

3D-тур Музеєм Романа Шухевича 

Окрема зала була присвячена зародженню УПА, ролі Романа Шухевича у її формуванні та його героїчній загибелі. Експозиція також включала численні документи, листи та особисті речі, які відображали життя та діяльність Головного Командира.

Другий поверх музею був меморіальним і відтворював побут часів, коли Роман Шухевич мешкав у цій підпільній квартирі (1948–1950 рр.). У кімнатах були представлені оригінальні меблі 1930-х років, подаровані музею дочкою Романа Шухевича Марією Трильовською. Цей поверх включав сходи, криївку та житлову кімнату, де Шухевич працював і вів боротьбу до останніх днів.

Реакція міста

Уже 27 лютого 2024 року оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Подача конкурсних проєктів тривала до 3 червня, і з 13 зареєстрованих авторів та авторських колективів було подано 7 проєктів.

 

30 червня, до роковин з Дня народження Романа Шухевича, на місці зруйнованого музею презентували ескіз переможця конкурсу. Перше місце посів проєкт колективу Guess Line Architects під керівництвом Андрія Лесюка. Журі конкурсу одноголосно обрало цей проєкт. До складу журі входили:

  1. Антон Коломєйцев — головний архітектор Львова.

  2. Олена Василько — архітекторка, директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА, головна архітекторка області.

  3. Тетяна Балукова — начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

  4. Богдан Тихолоз — директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, кандидат філологічних наук.

  5. Віталій Шуляр — архітектор, делегований представник Національної спілки архітекторів України (НСАУ).

  6. Микола Рибенчук — архітектор, керівник архітектурної майстерні "Симетрія".

  7. Дмитро Сорокевич — архітектор, керівник архітектурної студії "replus bureau".

До речі, команда Андрія Лесюка є автором Меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні у Львові, який є справді модерним рішення щодо вшанування пам'яті наших Героїв.

 

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі 

 

Чим саме цей проект крутий?

Новий музей передбачає:

  • Відновлення автентичного вигляду будівлі: реставрація балкона, цегли, фрагментів стін, сходів, меблів та фортепіано.

  • Створення багатофункціонального простору: музей, класи з укриттям, місця для відпочинку біля озера, сучасне освітлення.

  • Організацію простору для освітніх заходів, лекцій та воркшопів.

  • Забезпечення інклюзивності

Ми хочемо, щоб це не був музей одноразового відвідування, а щоб люди знов і знов поверталися сюди. Тут мають бути історичні читання, збори пластунів, патріотичне виховання для різних вікових груп. Тобто цей об'єкт має активно жити щодня. Це має бути така мекка з точки зору відвідування людей, які цікавляться історією України.

Проєктом також передбачено облаштування укриття. Особливу увагу архітектори приділили створенню доступного та гармонійного простору навколо музею. Територія буде повністю адаптована для комфортного пересування, включаючи облагородження озера поруч із музеєм.

 

Планується облаштувати дерев'яні настили над водою, висадити різні типи рослин, які гармонійно доповнять ландшафт, та встановити сучасне освітлення, яке підкреслюватиме пам'ятник. Простір передбачає затишні зони для роздумів і відпочинку, де мешканці зможуть збиратися, створюючи живу та активну атмосферу.

Що ми зробили за рік?

В мерії працювала консультативна рада, до складу якої увійшли міські депутати, музейники, історики, архітектори та члени родини Романа Шухевича.

Напрацювання за цей час:

  1. Команда архітекторів завершила понад 85% робочого проєкту (стадія П), врахувавши побажання родини щодо відновлення музею.

  2. Підготовлено юридичну документацію для початку робіт із відновлення та реконструкції музею.

  3. Проведено консультації з громадськістю, за результатами яких партнером у відбудові та відновленні музею обрано ГО "Новий Музей"

16 грудня було підписано Меморандум про співпрацю між КП "Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації" та ГО "Новий музей". Цей крок дав можливість розпочати підготовчі роботи з відновлення Музею.

 

ГО "Новий музей", яка з початку повномасштабного вторгнення активно підтримує музеї України, стане партнером проєкту. ГО "Новий музей" із початку повномасштабного вторгнення росії долучилась до допомоги музейникам України, які продовжують зберігати культурну спадщину в умовах війни. У рамках програми "Музейний кризовий центр" підтримували музеї фінансово, проводили навчання, міжнародні резиденції та цифровізували спадщину. За 3 роки залучили близько 11 млн грн від міжнародних донорів. 

Також буде створено Наглядову раду, функції котрої – здійснювати контроль за використанням та розподілом коштів, етапністю виконання робіт з відновлення та відбудови музею. 

Що ми маємо зараз?

Відновлення музею Романа Шухевича у Білогорщі офіційно розпочалося. Працівники ЛКП "Рембуд" виконують підготовчі роботи, спрямовані на створення умов для відбудови. Наразі законсервовано цінні речі та деталі, що збереглися після руйнування, а територію розчищено від сміття.

 

Станом на зараз:

  • Виявлено та збережено цінні елементи, зокрема дахове покриття, сходинки, ніжка від стола, фрагменти автомата з експозиції музею, а також бетонні клумби. Архітектори вирішать їх подальше використання.

  • Розчищено територію, встановлено риштування, розпочато демонтаж паркету, підлоги та сходів.

  • Освоюється будівельний майданчик, прокладаються інженерні мережі, планується ділянка та облаштовуються під'їзні шляхи.

Після завершення підготовчих робіт і подання проєкту на експертизу місто оголосить тендер на генерального підрядника для відновлення музею. Паралельно ГО "Новий музей" організує збір коштів для підтримки реконструкції.

Як допомогти?

Для завершення робіт та запуску музею уже відкрито спеціальний рахунок для збору коштів. Кожен охочий може долучитися до відновлення історичної спадщини, зробивши внесок. Не словом, а гривнею підтримайте відновлення культового простору. Працівники Львівської міської ради уже пожертвували одноденну заробітню платню, проявивши свідомість та розуміння в цьому питанні

Реквізити рахунку:

ГО "НОВИЙ МУЗЕЙ"
ЄДРПОУ: 44482619
Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
р/р: UA233052990000026007031029658
МФО: 305299
Призначення платежу: Благодійний внесок на Проект відбудови Музею Романа Шухевича

Євген Бойко: Як Львів відновлює музей Шухевича?

Початок 2024 року став трагічною сторінкою в історії Львова. У ніч на 1 січня російські шахеди влучили в музей Генерал-хорунжого Романа Шухевича, який зазнав значних пошкоджень. До початку повномасштабної війни музей Романа Шухевича налічував 600 оригінальних експонатів.

Юрій Юзич: Тенор хору Кошиця і ветеран Армії УНР

На фото – тенор хору Кошиця — ветеран Армії УНР Леонід Татарів. Задовго до війни він співав у хорі Свято-Михайлівськрго Золотоверхого чоловічого монастиря в Києві. А коли прийшли окупанти – зі зброєю в руках став на захист України. Один із тих, хто своїм співом зробили "Щедрик" всесвітньо відомим українським твором. І один із небагатьох учасників хору, який опісля в США зміг відчути популярність цієї української колядки.

Іван Ольховський: Гра в одні ворота

Подвійні стандарти оцінки жертв, нехтування науковими здобутками колег, нав’язування міфів. Ось що криється за благими намірами істориків-підписантів Другого польсько-українського Комюніке про пошук спільної інтерпретації подій ХХ століття, зокрема українсько-польського конфлікту на Волині.

Юрій Юзич: Міст, через який Україна програла війну

Це залізничний міст в Перемишлі через ріку Сян. Кожен, хто вивчав хочаб в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув - залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові. Завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля Україну.