«Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

Опираючись на доступні нині історичні джерела, немає підстав стверджувати, що Іван Кушнір, уродженець с.Купновичі, загинув, а Михайло Кушнір брав участь і вижив, у бою під Крутами наприкінці січня 1918 року. Іван Кушнір цілком заслуговує на свою частку пам'яті від громади та держави як вояк УГА, якщо така інформація підтвердиться.

 

У різного роду виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим".

Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

У 1963 р., до 45-ї річниці, а потім через 5 років, бою під Крутами у кількох виданнях вийшов друком нарис Михайла Кушніра "Бій під Крутами". При цьому автор сам назвав свій текст нарисом. Зауважимо, не спогадами, а нарисом. Нариси – це ближче до художнього твору, до публіцистики, аніж до мемуарів.

Будь-яких афіліацій автора нарису у публікаціях не вказано. Але, до редколегії часопису "Визвольний шлях" (а саме у цьому часописі був першодрук нарису) входив Михайло Кушнір – уродженець Станіславова, доктор філософії, професор, член НТШ, ветеран УГА, член і голова кількох громадських організацій, художник та публіцист. Думаю, що це саме він написав нарис.

 
Михайло Кушнір – автор нарису "Бій під Крутами"

У Кушніровому "Бою під Крутами" дуже багато художніх прийомів, емоцій, а також популярних у 1960-х рр. у середовищі української еміграції претензій до влади УНР. І немає жодної вказівки, що автор сам брав участь у подіях.

Тож ім'я Михайла Кушніра потрапило до списків учасників бою під Крутами, що кружляють Інтернетом тільки на підставі того, що він написав нарис про бій.

Уже за незалежної України, коли інформація про обставини бою стала широко доступною, почали розшукувати родичів крутянців. І віднайдено пані Євгенію Кушнір з м.Рудки. Її спогади про рідного брата Івана та двоюрідного Михайла Кушнірів були записані у вигляді листа та опубліковані у збірнику "Крути: січень 1918" (за редакцією Ярослава Гаврилюка).

До викладених у цьому документі біографічних фактів про Михайла Кушніра є багато питань.

Пані Євгенія вказала, що Михайло виїхав до Франції. На ресурсі Fichierdes décès ми знайшли інформацію про Мішеля Кушніра, який народився 24 жовтня 1911 року у с. Wiackowice (в очі впадає подібність до згаданого пані Євгенією села В'язковичі) та помер 22 лютого 2000 року у Лувіньї (департамент Мозель, Франція).

Утім, нас цікавить участь у бою під Крутами. Прямих слів про це у Євгенії Кушнір немає! Єдине – що вступив у Січові Стрільці та воював, а це зовсім не рівнозначно участі у бою під Крутами. І, якщо наша гіпотеза про француза Мішеля Кушніра вірна, то у Січових Стрільцях він воювати не міг, бо народився лише 1911 року.

 
План розташування кладовища УГА у Вінниці

Щодо Івана Кушніра пані Євгенія згадала, що їх батько "довідався, що захворів на тиф і помер у Вінниці". Тобто, теж не загинув під Крутами, хоча, можливо, і був там. Натомість історія про масову смертність вояків УГА від тифу у Вінниці у 1919 році є доволі відомою, а ймовірність смерті там Івана Кушніра – досить високою.

Отже, спираючись на доступні нині історичні джерела немає підстав стверджувати, що Іван Кушнір, уродженець с.Купновичі (це ще теж треба перевірити), загинув, а Михайло Кушнір брав участь і вижив, у бою під Крутами наприкінці січня 1918 року. Іван Кушнір цілком заслуговує на свою частку пам'яті від громади та держави як вояк УГА якщо така інформація підтвердиться.

Теми

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

Юрій Юзич: Левко Балицький. Підполковник Чорних Запорожців

Підполковник Чорних Запорожців Левко Балицький із (досі ще) Первомайська Миколаївської області. Відважний старшина, який у вересні 1920 року виконував обов'язки командира свого кінного полку. Світлина і низка фактів із життєпису публікуються вперше.

Андрій Ковальов: Архистратиг Михаїл - покровитель Києва і Київської землі

Згідно ліпопису Архистратиг Михаїл відбив нападнапад Москви на Києво-Печерськ.

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?