У канадському парламенті заборонили виступ засновниці Всесвітнього дня вишиванки через сорочку Бандери

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер заблокував мій виступ в канадському парламенті через... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців відтворили у 2022 році.

 

На першому фото - я біля стін канадійського парламенту. На другому фото на фоні прапорів - канадійський депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер під час урочистих заходів з нагоди Всесвітнього дня вишиванки в канадійському парламенті.

Різниця, на перший погляд, між цими фото - невелика - я назовні, а він - всередині.

Але саме в цій деталі справа.

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, саме цей депутат заблокував мій виступ в парламенті через…увага!... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців  відтворили у 2022 році (амбасадорами цієї сорочки стали відомі історик Володимир В'ятрович та тележурналістка Яніна Соколова).

 
Степан Бандера
 
Володимир В'ятрович

Як мені пояснили, в депутата виникло побоювання, що російська пропаганда підхопить цю тему, і постраждаю я особисто, він, а також українські інтереси загалом.

Так ось, публічно повідомляю (після того, як ми не отримали листа на наш офіційний запит), що мені абсолютно байдуже, що говорила, говорить і говоритиме ворожа пропаганда про діяльність нашої громадської організацї та проєкти. Але справа зовсім не в цій ситуації особисто зі мною. Це значно більший виклик та проблема.

Якщо коротко по пунктах:

1. Карколомне лицемірство (заблокувати мій виступ, а самим виступати з трибуни та щиро розповідати, як люблять свято, робити фото та вітальні пости).

2. Максимально проросійські наративи, на які очевидно опирається українське лобі, мовляв, постать Степана Бандери - це небезпечна тема про нацизм тд тп.

3. Кволість і відсутність сили. Замість того, щоб починати довготривалу дискусію про вклад Степана Бандери у боротьбу за незалежність України, замість того, щоб відстоювати кордони українського культурного світу і пояснювати іноземцям, що є зона наших цінностей, яку вони не мають права ставити під сумнів, українською стороною все максимально здано у цій ситуації.

4. Відсутність розуміння того, що відбувається в Україні - тобто to be on the same page. Ми пояснювали, що в Україні на офіційному рівні перейменовують вулиці та інші публічні простори на честь Степана Бандери, тож якщо канадійський ліберал, а також деякі старі організації українців так переймаються, будь ласка, нехай все таки стежать за процесами в українськоку суспільстві.

5. Відсутність розуміння місії Всесвітнього дня вишиванки - це не просто фестивалі вареників, танців і вітальних промов, це один з майданчиків культурної та політичної презентації України у світі, лобі та інформаційного протистояння росії.

 

Висновки з цієї історії:

1. У нас дуже багато роботи в культурно-освітній сфері по всьому світу.

2. Українські громади закордоном мають очолювати молоді, амбітні лідери, які ще близько пов'язані з Україною, розуміють ситуацію, виклики, готові бути категоричними, приймати чіткі рішення, тримати удар.

3. За кожною культурною ініціативою та українськими діячами уважно стежить ворог та ретельно збирає інформацію (наша ГО реалізувала за 18 років понад 100 великих проектів в Україні та закордоном, з моменту відшиття вишиванки Бандери пройшло 3 роки, і після того інфопростір був заповнений великою кількістю інших проєктів).

Захід був затверджений та готувався протягом трьох місяців, мою участь скасовано за 3 дні. Спеціально так, щоб був обмежений час реагувати та боротись. З етичних міркувань поки не коментуватиму позицію та поведінку Посольства України в Канаді у цій ситуації.

Ми спеціально залишили цю прикру історію на "після свята", щоб не псувати теплий настрій, яким наповнений День вишиванки.

Проте ми розпочинаємо довгу публічну реакцію.

НЕ МОЖЕ БУТИ НОРМОЮ, коли українці скасовують своїх же - українців.

Я закликаю до широкого обговорення потреб і викликів у діаспорі та того, хто очолює українські ініціативи і лобі.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...