Джо Байден: Історія спостерігає за нами

Фрагмент промови президента Джо Байдена "Про стан держави" перед Конгресом США.

 

У січні 1941 року президент Франклін Рузвельт прийшов до цієї зали, щоб звернутися до країни. Він сказав: "Я звертаюся до вас у безпрецедентний момент в історії нашого Союзу". гітлер був на марші. В Європі вирувала війна.

Метою президента Рузвельта було розбудити Конгрес і попередити американський народ, що це не звичайний момент історії. Свобода і демократія були під загрозою у світі.

Сьогодні ввечері я прийшов до цієї ж зали, щоб звернутися до країни.

Зараз саме ми стоїмо перед безпрецедентним моментом в історії нашого Союзу.

І так, моя мета сьогоднішнього вечора - розбудити цей Конгрес і попередити американський народ, що цей момент також не є звичайним. З часів президента Лінкольна і Громадянської війни свобода і демократія не були під такою загрозою у нас вдома, як сьогодні.

Рідкісність нашого сьогоднішнього моменту полягає в тому, що свобода і демократія перебувають під загрозою, як вдома, так і за кордоном, в один і той самий час.

За кордоном путін та Росія на марші. Він вторгся в Україну і сіє хаос по всій Європі та за її межами. Якщо хтось у цій залі думає, що путін зупиниться в Україні, я запевняю вас, що ні.

Але Україна може зупинити путіна, якщо ми будемо разом з нею і надамо їй зброю, необхідну для захисту. Це все, про що просить Україна. Вони не просять американських солдатів. Насправді, американські солдати не воюють в Україні. І я рішуче налаштований на те, щоб так було й надалі.

Але зараз допомога Україні блокується тими, хто хоче, щоб ми відійшли від нашого лідерства у світі.

Не так давно президент-республіканець Рональд Рейган сказав у весь голос: "Пане Горбачов, знесіть цю стіну". А зараз мій попередник, колишній президент-республіканець, каже путіну: "Роби, що хочеш, чорт забирай".

Колишній американський президент фактично сказав це, вклоняючись російському лідеру. Це обурливо. Це небезпечно. Це неприйнятно.

Америка є членом-засновником НАТО - військового союзу демократичних країн, створеного після Другої світової війни для запобігання війні та збереження миру.

Сьогодні ми зробили НАТО сильнішою, ніж будь-коли. Минулого року ми прийняли до Альянсу Фінляндію, а сьогодні вранці до НАТО офіційно приєдналась Швеція, прем'єр-міністр якої сьогодні тут присутній. Пане прем'єр-міністр, ласкаво просимо до НАТО, найсильнішого військового альянсу, який коли-небудь знав світ.

Я звертаюсь до Конгресу: ми повинні протистояти путіну. Надішліть мені на підпис двопартійний законопроект про національну безпеку.

Історія спостерігає за нами. Якщо Сполучені Штати відступлять зараз, це поставить під загрозу Україну. Європа знаходиться під загрозою. Вільний світ опиниться під загрозою, заохочуючи тих, хто бажає нам зла.

Моє послання президенту путіну просте. Ми не відступимо. Ми не схилимося. Я не схилюся.

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.