Джо Байден: Історія спостерігає за нами

Фрагмент промови президента Джо Байдена "Про стан держави" перед Конгресом США.

 

У січні 1941 року президент Франклін Рузвельт прийшов до цієї зали, щоб звернутися до країни. Він сказав: "Я звертаюся до вас у безпрецедентний момент в історії нашого Союзу". гітлер був на марші. В Європі вирувала війна.

Метою президента Рузвельта було розбудити Конгрес і попередити американський народ, що це не звичайний момент історії. Свобода і демократія були під загрозою у світі.

Сьогодні ввечері я прийшов до цієї ж зали, щоб звернутися до країни.

Зараз саме ми стоїмо перед безпрецедентним моментом в історії нашого Союзу.

І так, моя мета сьогоднішнього вечора - розбудити цей Конгрес і попередити американський народ, що цей момент також не є звичайним. З часів президента Лінкольна і Громадянської війни свобода і демократія не були під такою загрозою у нас вдома, як сьогодні.

Рідкісність нашого сьогоднішнього моменту полягає в тому, що свобода і демократія перебувають під загрозою, як вдома, так і за кордоном, в один і той самий час.

За кордоном путін та Росія на марші. Він вторгся в Україну і сіє хаос по всій Європі та за її межами. Якщо хтось у цій залі думає, що путін зупиниться в Україні, я запевняю вас, що ні.

Але Україна може зупинити путіна, якщо ми будемо разом з нею і надамо їй зброю, необхідну для захисту. Це все, про що просить Україна. Вони не просять американських солдатів. Насправді, американські солдати не воюють в Україні. І я рішуче налаштований на те, щоб так було й надалі.

Але зараз допомога Україні блокується тими, хто хоче, щоб ми відійшли від нашого лідерства у світі.

Не так давно президент-республіканець Рональд Рейган сказав у весь голос: "Пане Горбачов, знесіть цю стіну". А зараз мій попередник, колишній президент-республіканець, каже путіну: "Роби, що хочеш, чорт забирай".

Колишній американський президент фактично сказав це, вклоняючись російському лідеру. Це обурливо. Це небезпечно. Це неприйнятно.

Америка є членом-засновником НАТО - військового союзу демократичних країн, створеного після Другої світової війни для запобігання війні та збереження миру.

Сьогодні ми зробили НАТО сильнішою, ніж будь-коли. Минулого року ми прийняли до Альянсу Фінляндію, а сьогодні вранці до НАТО офіційно приєдналась Швеція, прем'єр-міністр якої сьогодні тут присутній. Пане прем'єр-міністр, ласкаво просимо до НАТО, найсильнішого військового альянсу, який коли-небудь знав світ.

Я звертаюсь до Конгресу: ми повинні протистояти путіну. Надішліть мені на підпис двопартійний законопроект про національну безпеку.

Історія спостерігає за нами. Якщо Сполучені Штати відступлять зараз, це поставить під загрозу Україну. Європа знаходиться під загрозою. Вільний світ опиниться під загрозою, заохочуючи тих, хто бажає нам зла.

Моє послання президенту путіну просте. Ми не відступимо. Ми не схилимося. Я не схилюся.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...