Як син вихідців із Тернопільщини став мером Нью-Йорка

Едвард Коч - американський політик, юрист, кінокритик і телеведучий, який аж три каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мати народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він, власне, й народився у 1924 році.

 
 Едвард Коч

Теперішні землі Західної України дали світові незчисленну кількість блискучих імен, які багато століть збагачували світову науку, культуру, мистецтво і політику. Де, тільки, того нашого цвіту не було - на усіх континентах, у різні часи й у різних державах..!

Хочу вповісти пару коротких слів про Едварда Коча - американського політика, юриста, кінокритика і телеведучого, який аж три (!) каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про цього Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мама народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він власне й народився у 1924 році.

Вперше, Едвард Коч став мером Нью-Йорка у 1978 році і був його міським Головою аж до 1989 року. Проаналізувавши отриману міську господарку, Едвард Коч скоротив витрати на утримання своєї адміністрації та міських служб (тоді було звільнено близько 7 тисяч міських службовців), зменшив податки і... Йью-Йорк саме за його каденції чомусь почав процвітати: міський бюджет зріс майже вдвічі! Власне у ті роки Едвард Коч і став щасливим талісманом для усіх мешканців цього мегаполісу.

А тепер - пару слів про Едварда Коча як про людину.

Так, він у багатьох моментах був екстравагантною (як для типового міського Голови) особою: замість того, щоб ховатися у своєму кабінеті, Едвард Коч їздив на нью-йоркському метро щоби спілкуватися з людьми, бо йому було важливо, що пересічний мешканець міста думає про його роботу.

Так, Едвард Коч міг стати на вулиці і, подаючи руку для вітання, запитувати: "Як ваші справи..?" Реклама, - скажете ви і мабуть будете неправі. Бо він, таки, був саме таким. А, ще Едвард Коч був доволі емоційним, наприклад, відома його суперечка з Дональдом Трампом, яка тривала десятиліття (одного разу в інтерв'ю Едвард Коч сказав: "Трамп - найнеприємніша людина, з якою мені довелось працювати за усі ці 12 років").

Про особисте життя Едварда Коча відомо небагато: його батько - Лейб Коч (або Кох), працював в театрі у Нью-Джерсі. А, все своє життя Едвард Коч прожив холостяком, не маючи ні сім'ї, ні дітей.

І, на закінчення: усе своє життя Едвард Коч зберігав особливий сентимент до української громади Нью-Йорка і до українства в цілому, добре пам'ятаючи, що його батьки були уродженцями того благословенного українського краю. Наприклад, Едвард Коч часто брав участь у зборах українських організацій у тому числі в роботі Українського Конгресового Комітету.

...Гадаю, такими особистостями як Едвард Коч, батьки якого всеціло були пов'язані із західноукраїнською історією та її культурою, ми б мали пишатися і пропагувати його на різних рівнях. Бо саме так чинять зі своїми знаменитостями різні держави у цивілізованому світі...

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.