Ризикована історична місія

15 лютого в Музеї шведської армії в Стокгольмі відкрилась міжнародна виставка "Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України". На виставці можна побачити Конституцію Пилипа Орлика, документи, які є контекстом Конституції, а також карти подорожі Конституції з Бендер до Стокгольму та анімацію цієї подорожі.

 

"Подовжена валіза, обтягнута чорною шкірою, оснащена залізною фурнітурою. На передній панелі встановлені два навісні замки, які запечатані печаткою Керівника Військової канцелярії, радника Вельмишановного пана барона фон Мюллерна". Так починається детальний перелік, складений у липні 1716 року, стосовно архівних документів, які після довгої подорожі прибули з Бендер до Істада – міста, розташованого на півдні Швеції.

Згодом документи будуть перевезені звідти до Стокгольма, де вони стануть частиною архіву старої королівської канцелярії. Частина цих документів нині зберігається у колекції "Дипломатика", яка тоді відповідала тому, що ми сьогодні назвали б архівом Міністерства закордонних справ.

Наведений вище перелік охоплює лише невелику частину всіх документів, які відправляються на північ. У ньому йдеться про чотири скрині, що містять пакети з документами, які належать новоствореному Міністерству закордонних справ, одному з відділів Військової канцелярії Карла XII.

Можна вважати дивом те, що взагалі хоч якісь документи з Військової канцелярії були збережені. Навіть документи більш раннього періоду могли загубитися. Подорож, яку здійснили акти Військової канцелярії, коротко подана в промеморії, яку написав один із двох людей, що відповідали за транспортування документації, – канцелярист Улоф Естенберг. Він і регістратор Густав Цельсінг.

Документи з Військової канцелярії під час боїв опинилися в багнюці і це насправді для нас велика вдача. Тепер поясню чому.

 

Ми з істориком і архівістом Державного архіву Швеції Яном Міспелаере протягом тривалого часу намагалися знайти найкращі зразки бруду на документах військової канцелярії, після цього його колеги почали аналізувати зразки. А Ян поїхав заради нас туди, де знаходився будинок, в якому за описами з документів зберігали військову канцелярію Карла ХІІ. Він був змушений проїхати через блокпости росіян, щоб взяти зразки грунту з правильної глибини 1710-1715 років. Йому допомагали археологи з Молдови, які добре знали ту місцевість.

З правильними зразками він повернувся до Стокгольму. Його колеги провели порівняльний аналіз бруду на нашій Конституції, документах військової канцелярії, зразків грунту з території біля будинку Карла ХІІ з елементами інших документів у Стокгольмі.

 

Вони дійшли висновку, що на Конституції Пилипа Орлика той самий бруд, який наявний на інших документах з військової канцелярії Карла ХІІ. І що цей бруд співпадає зі зразками грунту, які привез Ян Міспелаере. Наукова стаття з описом процесу дослідження і результатами буде незабаром опублікована в Швеції.

Відвідайте виставку "Перехрестя" в Стокгольмі, щоб побачити стенд зі світлинами і описом цієі важливої для нас, ризикованої історичної місії.

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.