Яким був Великий Луг до затоплення Каховським морем: журналісти реконструювали історичний вигляд територій

Під час будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках радянська влада поховала під водою понад 250 тис. га українських земель, на частині з яких знаходилися важливі історичні об’єкти — залишки шести Запорізьких Січей та старовинні городища. Ці території називали Великим Лугом.

Під час будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках радянська влада поховала під водою понад 250 тис. га українських земель, на частині з яких знаходилися важливі історичні об'єкти — залишки шести Запорізьких Січей та старовинні городища. Ці території називали Великим Лугом. Журналісти видання Texty.org.ua за допомогою топографічних карт 40-х років ХХ століття та сучасних супутникових знімків дослідили, якою була територія Великого Лугу до того, як її затопили водами "Каховського моря".

 
Реконструйована карта Великого Лугу, на якому звели Каховську ГЕС

Великий Луг — переплетення річок та їхніх численних приток, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, подекуди високі піщані кучугури. Він тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід, на 20–25 км із півночі на південь.

На Великому Лузі у XVI–XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей: Кам'янська, Нова (Підпільненська), Чортомлицька, Базавлуцька, Микитинська та Томаківська.

Місця розташування шести Запорізьких Січей на території Великого Лугу

 
Місце розташування Кам'янської Січі
 
Місце розташування Нової Січі
 
Місце розташування Чортомлицької Січі
 
Місце розташування Базавлуцької Січі
 
Місце розташування Микитинської Січі

Також під час будівництва Каховського водосховища було затоплено кілька стародавніх поселень, які становлять історичну цінність, — Кучугурське та Кам'янське.

Кучугурське городище — найбільше татарське поселення в низинних плавнях Дніпра. У XIV столітті через це місце пролягав транзитний маршрут Шовкового шляху.

За описами Геродота, протягом VІ–ІV століть до н. е. Кам'янське городище було центром Великої Скіфії, а столиця площею 12 км² мала назву Метрополь. Більшу частину руїн скіфської столиці змило водами "Каховського моря".

Місця розташування Кучугурського та Кам'янського городищ

 
Місце розташування Кучугурського городища
 
Місце розташування Кам янського городища

До того ж під час будівництва Каховського водосховища було затоплено десятки процвітаючих сіл. Український кінематографіст Олександр Довженко, який був присутній тоді на будівництві, згадував про ті події так:

"Жодної роз'яснювальної роботи не проводилося. Просто заходили у двори, обмірювали, записували й кожному індивідуально повідомляли про затоплення та необхідність переселитися нагору. Більше того, усім, хто не встиг переселитися у певний термін, заявляли: "Якщо до такого числа не переїдеш, попереджаємо — ламатимемо будинок бульдозером незалежно від того, живеш ти в ньому чи ні". Люди змушені були підкоритися".

Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС

 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС
 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС
 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?

Юрій Юзич: Сотники Армії УНР із Куп’янська

В Армії УНР воювало щонайменше 6-ро старшин (офіцерів), уродженців Куп'янська.

Ігор Бігун: Пам’яті дослідника та популяризатора УПА Владислава Сапи

4 листопада раптово та передчасно помер мій приятель та однодумець, невтомний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Владислав Сапа. Йому було лише 32 роки — народився 1 травня 1992-го.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?