Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – УІНП щодо спроби реабілітації операції "Вісла"

У війні проти України росіяни масово вдаються до репресивних практик минулого – депортацій, влаштування фільтраційних таборів, невиправданого насильства проти цивільного населення, свавільних конфіскацій майна тощо. Цілком солідаризуємося з тими представниками польського суспільства, які усвідомлюють, що виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки, а також публічно протидіють фактам такого виправдання.

 

28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам'яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції "Вісла" жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.

Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні. Зокрема, у 1990 році операцію "Вісла" засудив сенат Республіки Польща.

В 1997 році президенти Леонід Кучма й Олександр Кваснєвський підписали спільну заяву "До порозуміння і єднання", в якій було засуджено тих, хто призвів до страждань й українців, і поляків. 2002 року президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу проведення акції "Вісла". 27 квітня 2007 року президент Польщі Лех Качинський і президент України Віктор Ющенко у спільній заяві, оприлюдненій у Варшаві, також засудили акцію.

Очевидно, що те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на події і в Україні, й у Польщі. Свій протест щодо юридичної реабілітації акції "Вісла" вже висловили польські науковці, громадські та культурні діячі і навіть член колегії Інституту національної пам'яті Польщі.

Серед іншого вони зауважують, що таке рішення компрометує органи прокуратури, адже неможливо провадити розслідування і "не помітити" численні людські жертви насильницької депортації, здійсненої комуністичним режимом у Польщі у 1947 році. Також негативну оцінку скандальній юридичній кваліфікації дав очільник української дипломатичної місії у Варшаві, заявивши, що остаточної крапки у цьому питанні ще не поставлено.

Український інститут національної пам'яті прикро вражений вищезазначеним рішенням прокурора у справі, яка розслідувалася за поданням представників української громади у Польщі, а також загалом стривожений тенденцією до політизації історії й вибіркового підходу до джерел про українсько-польські взаємини, яку спостерігаємо протягом останніх років у Польщі.

З огляду на реакцію на рішення у справі про операцію "Вісла" всередині польського суспільства, ми певні, що ця тенденція не відображає настроїв і ставлення з боку громадянського суспільства в Польщі, а відтак воно дасть їй власну системну оцінку.  Це набуває особливого значення в час, коли держава-агресор Росія після тривалого періоду виправдання злочинів комуністичного тоталітарного режиму в СРСР знову порушує міжнародне право і посягає на суверенітет інших держав.

Сьогодні у війні проти України росіяни масово вдаються до репресивних практик минулого – депортацій, влаштування фільтраційних таборів, невиправданого насильства проти цивільного населення, свавільних конфіскацій майна тощо. Цілком солідаризуємося з тими представниками польського суспільства, які усвідомлюють, що виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки, а також публічно протидіють фактам такого виправдання.

Переконані, що цивілізований і чесний діалог щодо минулого, а також неупереджені дослідження допоможуть належним чином кваліфікувати навіть найдраматичніші події історії ХХ століття, адже чесність і обізнаність є найкращими підставами для порозуміння й дружби між українцями та поляками.

Пропонуємо підбірку досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції "Вісла" історичну оцінку та правову кваліфікацію, а також підбірку оцифрованих документів та інформаційні матеріали:

1. Тритомне дослідження "Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи", в якому Михайло Горний, Віталій Макар та Юрій Макар на основі роботи в архівах Канади, Польщі та України викладають бачення долі українців Холмщини та Південного Підляшшя між 1915 і 1947 роками.

Окрема увага приділяється акції "Вісла". Фрагмент дослідницьких рефлексій на цю тему можна прочитати у другому томі (с. 223–226). У цьому розділі, зокрема, надаються статистичні дані про примусово переселених, увʼязнених у таборі Явожно, а також засуджених до смертної кари в межах акції "Вісла"; описуються умови на місцях поселень та наслідки переселення.

2. Наукова стаття "Акція "Вісла" – спроба правової кваліфікації", польського історика та колишнього керівника канцелярії президента Інституту національної пам'яті Польщі доктора Кшиштофа Персака (Krzysztof Persak), опублікована у 2018 році в періодичному науковому виданні "Студії політичні" ("Studia Polityczne"). Статтю можна вільно завантажити. Український інститут національної памʼяті готує переклад цієї статті українською мовою.

3. У 2017 році, до 60-х роковин примусової депортації, тоді співробітник Українського інституту національної памʼяті, юрист Сергій Рябенко підготував статтю "Операція "Вісла". Правова кваліфікація". Текст у форматі pdf можна завантажити з сайту Інституту історії України Національної академії наук України.

4. Операція "Вісла" в архівах НКВД – тематична збірка архівних документів із фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України у відкритому доступі.

5. Інформаційні матеріали, підготовлені Українським інститутом національної памʼяті у 2017 році до 60-х роковин депортації, можна прочитати на сайті УІНП.

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.