Великий Луг: Що було до Каховського моря і на що замахнулися

У 2018 році чиїсь онуки знайшли у Києві в хаті мішок. Дід чи прадід помер, а був він картографом чи, як сказали, скидаючи дідове «барахло», «вчителем географії». Мені сказали, що перебирайте чи беріть мішок гуртом. Воно нікому не треба… Я перебрав. По-перше, «той прадід» був військовим картографом, по-друге він був українським патріотом. Бо мапа України у мішку, видана у 1917 році в УНР, це в Радянському Союзі вже стаття 38-ма.

 

Специфічний історико-картографічний продукт, як ніколи актуальний на сьогодні.

Одразу скажемо, що ми щиро переймаймося за постраждалих людей, але відновлення території відбуватиметься у ХХІ столітті. Можливо, будуть варіанти? Але ми тут – не інженери і не біологи, ми – історики та картографи.

Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" не лише карав нещадно історичні міфи, але й заохочував вельми цікавими картографічними джерелами.

Нижче ви побачите одну річ специфічну в історичному плані, а іншу типову радянського розгону періоду пізнього сталінізму: доби лісосмуг, іригації Узбекистану, великого плану перетворення природи.

1) Ясно, що нас більше зацікавить перша штука, але тут є детектив. 1939-40, 1952 та 2018-й роки. Пояснюємо. У 2018 році чиїсь онуки знайшли у Києві в хаті мішок. Дід чи прадід помер, а був він картографом чи, як сказали, скидаючи дідове "барахло", "вчителем географії". Мені сказали, що перебирайте чи беріть мішок гуртом. Воно нікому не треба… Я перебрав.

 
 

По-перше, "той прадід" був військовим картографом, по-друге він був українським патріотом. БО: мапа України у мішку, видана у 1917 році в УНР, це в Радянському Союзі вже стаття 38-ма.

У Другу світову війну той "дід" перебував у Центральній Азії та Закавказзі і, судячи по "фонду" (я так називаю мішок), плани Кремля дуже непогано сягали на південь від Туркменістану та Вірменії: комплект дуже характерний. Досвід змісту фонду, вказує, над чим тоді працювали. Тут, так би мовити, 30 років досліджень щось мені підказують.

 

Але при тому на кальці (для юних – це прозорий папір, на якому можна від руки перемалювати якусь картинку) шрифтами характерними українськими по мапі 1941 року перемальовано Великий луг. Є навіть поруч німецька колонія. Тут окремо треба буде з'ясовувати… На ті часи воно було секретним. Ще раз стаття.

Сподіваюся, що це зображення буде комусь в нагоді тепер.

2) Просто навчальна мапа 1952 року, яка показує, якщо придивитися, набагато більший масштаб "перетворення природи". Греблі, канали, водосховища та великі будови комунізму.  Прикметно, що ми ще, Богу дякувати, не усе отримали. Але краєзнавці, гідротехніки, біологи та інші достойники, зможуть зрозуміти масштаби того, що могло бути.

Хай Бог береже народ та усіх на Пониззі, але ж потім відновлювать…

 
 

Теми

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.

Юрій Юзич: Степан Фіґура - сотник "Карпатської Січі", замордований мадярами

Сьогодні мало хто знає, що «Карпатська Січ» в березні 1939 року чинила спротив не лише угорським, але й польським окупантам. І лідером цього спротиву був чоловік із фото - Степан Фіґура.