Заява Музею Голодомору щодо поновлення на посаді гендиректора Олесі Стасюк

Команда Національного музею Голодомору-геноциду у зв'язку з рішенням суду першої інстанції щодо поновлення на посаді Генерального директора Олесі Стасюк оприлюднила заяву

 

Заява команди Національного музею Голодомору-геноциду у зв'язку з рішенням суду першої інстанції щодо поновлення на посаді Генерального директора Олесі Стасюк.

3 квітня 2023 року Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області виніс рішення про поновлення на посаді Генерального директора Олесі Стасюк, звільненої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 24.06.2022 р. У зв'язку з тривалим конфліктом навколо звільнення та роботи О. Стасюк, а також у зв'язку з вищезгаданим рішенням суду, ми, команда музейників та науковців Національного музею Голодомору-геноциду, вважаємо за важливе оприлюднити нашу відкриту позицію.

1. Насамперед заявляємо, що ми не маємо на меті лобіювати жодну конкретну особу директора чи виконувача обов'язків директора. Нашою головною цінністю є не прізвище керівника, а стабільна та якісна робота Музею як важливої для всієї країни інституції. Ми керуємося винятково інтересами Музею.

2. Водночас нам очевидно: ситуація, що склалася на сьогодні, вже створює значні загрози для роботи Музею як інституції. Спроби поновлення на посаді з боку О. Стасюк супроводжуються інтерв'ю, заявами у ЗМІ та соціальних мережах, у тому числі зі звинуваченнями у фальсифікаціях історії на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України та окремих співробітників Музею. Наукова та публічна діяльність Музею, у тому числі питання кількості жертв Голодомору не може бути інструментом відстоювання особистих інтересів у публічному конфлікті ні для кого, чи то О. Стасюк, чи то її опонентів. Спекуляції роботою Музею, його співробітників та науковців у особистих інтересах завдають шкоди всьому Музею та, ймовірно, самому вивченню Голодомору-геноциду і руху за визнання Голодомору геноцидом в інших країнах світу.

Поновлення на посаді О. Стасюк майже гарантовано не тільки не припинить продовження публічного конфлікту, а й, найімовірніше, посилить його.

Вже 4 квітня у коментарях журналістам О. Стасюк заявила, що планує повернутися до роботи найближчими днями. Попри те, що рішення суду першої інстанції ще не дає їй таких повноважень. Подібні заяви та плани і є продовженням публічного конфлікту та можливого його нового етапу.

3. Сумнівні щодо змісту заяви в суді, коментарі у ЗМІ та одіозні звинувачення, зроблені О. Стасюк за останній рік, у жодному разі, незалежно від причин такої поведінки, не зміцнюють її авторитет серед трудового колективу Музею та ставлять під сумнів перспективи можливості ефективного управління колективом Музею.

4. Станом на сьогодні, 6 квітня, нам відомо про наміри низки співробітників Музею звільнитися одразу ж після можливого поновлення на посаді Генерального директора О. Стасюк. Серед них є співробітники, які працюють тривалий час, мають великий досвід роботи зі складною темою в музейному просторі та високі персональні професійні компетенції. На жаль, є обґрунтовані побоювання, що кількість співробітників, які можуть прийняти рішення про звільнення у разі поновлення О. Стасюк, може згодом лише збільшитися.

5. Водночас станом на сьогодні, 6 квітня, та всі попередні 8 місяців Музей стабільно працює, організовуючи свою роботу відповідно до плану роботи на 2023 рік.

Виходячи з усього вищесказаного, керуючись винятково інтересами Музею як інституції та відкидаючи у бік особисті симпатії, маємо заявити:

- Ми не підтримуємо О.О. Стасюк в її спробах поновлення на посаді Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду та закликаємо добровільно припинити їх на користь завершення публічного конфлікту навколо Музею, а також усієї теми Голодомору-геноциду.

- Закликаємо всі сторони конфлікту припинити чи не допускати одіозні заяви та звинувачення у ЗМІ та соціальних мережах, які завдають шкоди, в тому числі Музею та самому вивченню Голодомору-геноциду.

- Закликаємо забезпечити спокійну, безперебійну роботу Музею та трудового колективу до проведення відкритого і змагального конкурсу, який визначить нового директора.

- Закликаємо, відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з реалій воєнного часу, провести відповідний конкурс на посаду директора за першої ж нагоди.

Підписанти:

- Богуш Марина, заступниця завідувача експозиційно-виставкового відділу

- Колос Дмитро, методист експозиційно-виставкового відділу

- Рибникова Надія, методист експозиційно-виставкового відділу

- Косенко Анастасія, методист експозиційно-виставкового відділу

- Патриляк Оксана, завідувач відділу фондової роботи

- Паращенко Тетяна, зберігач фондів відділу фондової роботи

- Білий Дмитро, завідувач відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів

- Лук'янець Катерина, заступниця завідувача відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів

- Іванець Андрій, провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів

- Принь Марина, головний зберігач фондів

- Городняк Яна, завідувачка екскурсійно-освітнього відділу

- Голубєва Галина, екскурсовод, екскурсійно-освітній відділ

- Вигодованець Ольга, заступник завідувача екскурсійно-освітнього відділу

- Коцур Юлія, завідувач відділу усної історії Голодомору

- Костів Михайло, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів

- Тесленко Ліна, заступник завідувача інформаційно-видавничого відділу

- Mолдавський Роман, старший науковий співробітник відділу усної історії Голодомору

- Шугальова Інна, старший науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів

- Гринько Яна, завідувачка експозиційно-виставкового відділу

- Моргун Надія, старший адміністратор

- Теліман Любов, старший доглядач відділу фондової роботи

- Сокиріна Ганна, заступник генерального директора

- Мовчан Ольга Миколаївна, провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.